http://joannelo.tumblr.com/post/108251940436/tqc-4

Менсфілд-парк.
Дуже цікавий 8мий розділ 3ї частини. Саме про те, над чим я думаю вже кілька місяців і що намагаюсь втілити в ясний предмет.
В Менсфілді розкривається контраст двох тодішніх світів. У тодішнього панства були ті ж проблеми й нещирості, що й у нас. І проте, вони вели себе з ними інакше. А головне: чітко оцінювали, як поводяться інші і як, при цьому, виглядають вони самі. Ми в цьому плані нагадуємо тупих телят, настільки далеких від об'єктивної оцінки себе та інших, що, інколи, замислюєшся: чи можна себе назвати людиною? Бо ж людям властиво мислити...
Я не могла збагнути: це упередженість їхньої думки про себе, контраст ментальностей через різницю в століттях?.. Як можна досягти цього в сьогоденні і чи можна?
У цьому ж розділі Остін показала, що я таки не помилилась, помічаючи такі нестиковки. І що вони дійсно печалять, відбирають радість і нормальними не є

Чим більше слабкостей прощає собі людина, тим терпиміше вона ставиться до дурощів інших. Саме "прощає", а не "дозволяє". Дозволити собі щось це ще не значить не картати себе за цей вчинок. Простити себе надзвичайно складно. Тут примішується все: гордість (для визнання того, що ти маєш мінуси), порівнювання себе з іншими, комплекси, (що є надскладним для здолання фактором, його об'єктивність важко переглянути бо утворений він на основі нашого виховання й характеру - отже є часткою нас самих, проте іншим вдається красиво подати такі мінуси, як у нас, а отже він в принципі є лише плодом нашого бачення), невдоволення тим, що є (не зумів досягти того, що хотів) і врешті-решт, сором за колишні дурощі/помилки.
До того ж, самопрощення межує з вседозволеністю, задиркуватим "ну, й пішло воно все!", пихатим "це моє життя - що хочу, те роблю!". І вся ця впертість походить від страху. Страху того, що тебе кольнуть чи вкажуть на твою провину. А будь яка провина ж не з повітря береться. До агресії, хамства, байдужості, зазвичай, призводять обставини в яких ми перебували з дитинства, те, що робило нам боляче і утворило саме такий самозахист. І з цього всього єдине прощення себе включає відмову від самозалякування

Як світло у вікнах будинку навпроти, один за одним, спалахують "Online" навпроти імен друзів. Вечір...

Мало сенсу вмикати комп'ютер, якщо є смарт і ві-фі. П'ятисекундний візит в інет, зазвичай - все, що потрібно. І більші потреби також легко вдовільнити. Зате, дружній і затишний перегляд фільму у темряві можна "скоїти" лиш зі стациком

Надокучливий

Який не залишає в спокої; невідступний, настирливий

З народження до закінчення юності в людині немає страху розчарувань; в її душі незмінно живе надія. Відсутність страху дає тонко відчувати й смакувати життя, світ, події, тепло. Ці світлі відчуття накопичуються і стають для нас стрижнем, маяком. Коли приходить дорослість зі своїми реаліями, важкими рішеннями, відповідальностями ми маємо чим зігрітись - 1, а головне: всередині завжди зберігається той орієнтир благ, до яких ми повинні скеровувати своє життя, всупереч, переборюючи негаразди, самотності та сумніви