вівторок, 31 грудня 2013 р.
понеділок, 30 грудня 2013 р.
Пристрасть до смартфонних прикрашань змусила мене вдатись до крайніх заходів: спочатку я видалила Го контактс, бо позвонити з нього терміново вдавалось 4 рази з 10. Цим кроком я втратила мілєйшого Пеперіко.
А потім мене потягнуло на простоту й в смс-ках (визнаю, дорами зіграли в цьому важливу роль) і я знищила Го смс. Але стоковий смс-чик виявився не настільки моторним, як хотілось, а головне: замінив мені кнопочку "ентер" на кнопочку усміхненого смайлика...... Це безглузде свавілля мене аж ніяк не влаштувало і тому у мя тепер... плачєвний девіз.... "простота - залог збережених нервів і оперативки". Дихається легше, дуже-дуже, але відсутність естетики......
Textra SMS
Якщо не витримаю без естетики, альтернатива вже готова: Easy SMS
а до неї конюшинчата темка
Easy SMS Lucky Clover theme
але ця забута легкість і швидкість, як ковток води - заміняє все інше.
І остання радість: скрізь доступний блокувальник з екрану Lock Screen Tools: змінила ярличок робота на незабудки і знову полегкість.
А тепер найприємніший заключний момент: повидаляти теми і зайві лаунчери!
(✧∀✧)
субота, 28 грудня 2013 р.
Мені б не хотілося перетворювати Блог на звичайний щоденник. Це місце - домівка тихої, сердечної радості. Але саме зараз період такий, що, пишучи в ньому, я в цю радість, кольору сонця, вливатиму сірі відтінки, що зробить її не золотаво-жовтою, а брудно-гірчичною; колір гарний, але не на тлі сонячної ясності...
Тому були думки створити нову сторінку, до часу. Але ... несила мені писати деінде, ніби підтверджуючи зміни і роблячи їх безповоротними!
Цей НР і ДН планувалось провести з Доно і Жужу. Після всього пережитого і 1,5 років розлуки, побачити останню було все одно, що випити води. Але за два дні до приїзду у неї сталась біда. В порівнянні з тим, які складнощі їй тепер треба вирішувати, мені совісно нарікати на те, що її не побачу. Тому я радію, що "Jingle Balls", нарешті, актуальна; що вже встановлена ялинка і попереду її наряджання рука об руку з Доно; що срібне янголя висить на білій тюлі, а мені прибуло кілька очччєнь по мнє кофтинок, які я б не нарила ніде без сторонньої помочі, і тепер у мене дилема: стриманий, срібно-синьо-чорний наряд чи діко-стільний рожевий?
А ще я відчуваю, що коли ми вбиратимем деревце, Жужу буде з нами. Бо я знаю, які б були і, ніби, бачу усі її емоції, радість, рухи і голос; та й сама вона так сказала: "я з вами...".
Тож, нехай для неї свята будуть не настільки тяжкими і хай вона отримає свою порцію щастячка!
Тому були думки створити нову сторінку, до часу. Але ... несила мені писати деінде, ніби підтверджуючи зміни і роблячи їх безповоротними!
Цей НР і ДН планувалось провести з Доно і Жужу. Після всього пережитого і 1,5 років розлуки, побачити останню було все одно, що випити води. Але за два дні до приїзду у неї сталась біда. В порівнянні з тим, які складнощі їй тепер треба вирішувати, мені совісно нарікати на те, що її не побачу. Тому я радію, що "Jingle Balls", нарешті, актуальна; що вже встановлена ялинка і попереду її наряджання рука об руку з Доно; що срібне янголя висить на білій тюлі, а мені прибуло кілька очччєнь по мнє кофтинок, які я б не нарила ніде без сторонньої помочі, і тепер у мене дилема: стриманий, срібно-синьо-чорний наряд чи діко-стільний рожевий?
А ще я відчуваю, що коли ми вбиратимем деревце, Жужу буде з нами. Бо я знаю, які б були і, ніби, бачу усі її емоції, радість, рухи і голос; та й сама вона так сказала: "я з вами...".
Тож, нехай для неї свята будуть не настільки тяжкими і хай вона отримає свою порцію щастячка!
понеділок, 23 грудня 2013 р.
Мені сьогодні снився світлий сон. Я йшла крізь зарослі й гущавину і раптом, крізь неї, проглянулась вода. Я їй так зраділа, як спасінню. Вона була така ясна і барвиста, якою ніколи не буває в реальності. Далі зарослі стали рідшати, а вода стала розлогіша. І врешті-решт я вийшла до широкого озера. Воно було, як повітря - таким жаданим і якимсь новим. Вода була не високо, крізь неї проглядались зелені острівця землі, але вся ця картина разом... ніби визволення - нове, але й знайоме десь і звідкілясь. І почало дихатись вільно...
неділя, 22 грудня 2013 р.
Michele McLaughlin - The Beauty Within
Michele McLaughlin - Stargazing (Жужу, текст жметься і грає музика)
Мені хотілося б щоби Остін жила і я могла сказати їй:
"Ваша пожертва власним щастям і сімейним затишком не була даремною. Попри той болісний сарказм, ви створили те, що гріє серце не скидаючись, при тому, на наївну казку. Ви промалювали взірець характеру в умовах позамонастирного життя, життя повсякденного, в якому живе більшість. І цей образ уздоровлює душу і зцілює мозок правильним поглядом та істинним баченням себе й інших.
Ви страждали в самотності, але не було не даремною жертвою".
Для мене цінність шість її нечисленних книг. Вони - вправи для мозку і зцілення понятть та душі. Кожну люблю по-різному; одну - глибоко і особисто, то "Доводы рассудка"; одну, мабуть, і не захочу прочитати іще раз - "Менсфилд-парк".
Michele McLaughlin - Stargazing (Жужу, текст жметься і грає музика)
Мені хотілося б щоби Остін жила і я могла сказати їй:
"Ваша пожертва власним щастям і сімейним затишком не була даремною. Попри той болісний сарказм, ви створили те, що гріє серце не скидаючись, при тому, на наївну казку. Ви промалювали взірець характеру в умовах позамонастирного життя, життя повсякденного, в якому живе більшість. І цей образ уздоровлює душу і зцілює мозок правильним поглядом та істинним баченням себе й інших.
Ви страждали в самотності, але не було не даремною жертвою".
Для мене цінність шість її нечисленних книг. Вони - вправи для мозку і зцілення понятть та душі. Кожну люблю по-різному; одну - глибоко і особисто, то "Доводы рассудка"; одну, мабуть, і не захочу прочитати іще раз - "Менсфилд-парк".
Каждый раз, соприкасаясь с Богом, происходят изменения нашего сердца. Изменения могут казаться незаметными, как капля за каплей наполняется чаша. И в какой-то момент времени, мы не знаем в какой именно, Бог переполнит чашу с избытком - и глубокие внутренние изменения проявлятся в обновленных мыслях и повседневном поведении
"Попросить прощения у Бога можно только одним способом. Вы становитесь на колени перед Господом, против Которого согрешили, и обращаясь в Небо, говорите Иисусу: "Я хочу отдать Тебе то, что я сделала". Затем вы называете свой грех по имени и просите Иисуса принять этот грех так, словно это сделал Он, а не вы. И после этого вы говорите Иисусу о том, что согласны, чтобы Он умер за этот грех вместо вас. И попросите, чтобы теперь Он дал вам взамен Его Собственную праведность, чтобы вы могли продолжать жить".
Коли попросиш так, то тоді мав би бути стопор перед гріхом: скинути на Христа власну вину
Коли попросиш так, то тоді мав би бути стопор перед гріхом: скинути на Христа власну вину
пʼятниця, 20 грудня 2013 р.
середа, 18 грудня 2013 р.
Удивительное открытие Микеланджело заключается в том, что он научился преодолевать боль, тоску и отчаянье благодаря своему нечеловечески тяжёлому труду. Однако это возможно только в том случае, если веришь в Бога. Если с Ним тебя связывают абсолютно личные отношения. Личная перед Ним распростёртость и одновременно какое-то бесстрашие обращаться к Нему на «ты».
Только вера помогает вырваться из бездны отчаянья, в которую неминуемо срывается мыслящий человек, особенно в те эпохи, когда всё кругом так быстро меняется, и то, что казалось ещё вчера чем-то абсолютным, уже сегодня оказывается опровергнутым и отвергнутым самою жизнью. Omnia mutantur — в жизни меняется всё, причём невероятно быстро. Самим собою остаётся (во всяком случае, должен оставаться) только человек, ибо его личные отношения с Богом зависят только от него самого и от его личной честности и открытости.
Жить трудно и временами страшно, а поэтому только молитва и её сила удерживают нас, в сущности, всегда висящих над бездной. Микеланджело прекрасно сказал об этом в своём «Страшном суде», когда в нижней части фрески слева изобразил двух грешников, которых на небо своею мощной мускулистою дланью бесплотный Ангел словно на канате поднимает за чётки, что они крепко держат в руках.
Только вера помогает вырваться из бездны отчаянья, в которую неминуемо срывается мыслящий человек, особенно в те эпохи, когда всё кругом так быстро меняется, и то, что казалось ещё вчера чем-то абсолютным, уже сегодня оказывается опровергнутым и отвергнутым самою жизнью. Omnia mutantur — в жизни меняется всё, причём невероятно быстро. Самим собою остаётся (во всяком случае, должен оставаться) только человек, ибо его личные отношения с Богом зависят только от него самого и от его личной честности и открытости.
Жить трудно и временами страшно, а поэтому только молитва и её сила удерживают нас, в сущности, всегда висящих над бездной. Микеланджело прекрасно сказал об этом в своём «Страшном суде», когда в нижней части фрески слева изобразил двух грешников, которых на небо своею мощной мускулистою дланью бесплотный Ангел словно на канате поднимает за чётки, что они крепко держат в руках.
вівторок, 17 грудня 2013 р.
неділя, 15 грудня 2013 р.
пʼятниця, 13 грудня 2013 р.
середа, 11 грудня 2013 р.
четвер, 5 грудня 2013 р.
середа, 4 грудня 2013 р.
понеділок, 2 грудня 2013 р.
Дивлюсь чудову дорамку про куміхо. Спочатку вона привабила мене своїм гумором і спритністю вигадок і дієвістю осіб, а чимдалі, тим більше теплоти і симпатії до героїв.
Є там один персонаж... "ни дать, ни взять" - ідеальне втілення "дівчачих визгів". Я не люблю таких, нудить, хоч погляду й любо. Проте, саме цей мене чимось зачепив - приємне і... жалісливе. Але коли я порилась по його імені в гуглі... мені стало страшно. Це дійсно апокаліпсис..) тому, навіть, блог очорняти цим брудом не хочу. Але зараз мені ще більше жаль цю істоту. За її глибоке самомилування і відсутність.. будь якого стержня - "бабочка-однодневка". От тільки, що з нею стане, коли настане її "осенний вечер"?...
І от тепер маю трохи відійти, щоб бути здатною дивитись серіал далі
Є там один персонаж... "ни дать, ни взять" - ідеальне втілення "дівчачих визгів". Я не люблю таких, нудить, хоч погляду й любо. Проте, саме цей мене чимось зачепив - приємне і... жалісливе. Але коли я порилась по його імені в гуглі... мені стало страшно. Це дійсно апокаліпсис..) тому, навіть, блог очорняти цим брудом не хочу. Але зараз мені ще більше жаль цю істоту. За її глибоке самомилування і відсутність.. будь якого стержня - "бабочка-однодневка". От тільки, що з нею стане, коли настане її "осенний вечер"?...
І от тепер маю трохи відійти, щоб бути здатною дивитись серіал далі
No Min Woo
Підписатися на:
Дописи (Atom)
https://moonlightsummoneranimelyrics.blogspot.com/2016/09/warabe-uta-tennyo-no-uta.html?m=1
-
Любовь у человека такая, какой он сам. Если он эгоист, то и любовь будет эгоистичная, если псих – то и любовь будет какая-то психоделическая...
-
досконалість не загрожує нікому




