В дорозі люблю дивитись в горизонт.
Якщо дивитися не прямо, а ледь відвівши погляд і підключивши уяву, в синій далечині неба можна побачити море.
І буде воно не звичайне, а таке, яке живе у серці
--
SE

мені:
С тобой простившись
при свете луны холодной,
что может быть грустнее
туманной мглы рассвета
--
SE

Когда услышал голоса цикад,

Средь грохота и шума водопада,

Бегущего со скал,

Я в этот миг

С тоской подумал об оставленной столице!

моє:
По тебе остался
Лишь запах благовоний;
Весенний вечер

мені:

С тобой простившись

Услышал я

Что ждеш меня безмолвно

Как сосны на Инабо

И возвращаюсь снова

Сидишь дома, завариваешь кофе, садишься в кресло и вокруг тишина. Каждый из нас сам выбирает, одиночество это или свобода

Normandy - Silens of the Stars (ep. 1)

Normandy - Silens of the Stars (ep. 2)

Normandy - Silens of the Stars (ep. 3)

Normandy - Silens of the Stars (ep. 4)

Normandy - Silens of the Stars (ep. 5)

Світанок - що то за чудо! Як невимовно прекрасно його переживати! Коли ти провів вечір і зустрів ранок; коли все тьохкає та цвірінькає, а саме повітря відкриває перед тобою далі; як в сутінки, тільки інакше...
А яка насолода засинати в цей час!... Ніби засинаєш під дружню присутність.
І от у мене виникає питання: це так рано світає, чи я так пізно влягаюсь? Ась?

Сегодня лягу пораньше!

А, нет, показалось...

Я не змогла втриматись і публікую збірку автора Succombe au charme з лівінтернет. Я робила це вже кілька разів, але вибірково; цього разу хочу, майже, повністю. Вона неперевершений майстер у цій справі і близька мені людина у плані смаків та поведінки:

The weepies - Same changes