Кодама ( яп. 木霊, яп. 木魂 или яп. 谺) — в японской мифологии дух дерева либо само дерево, в котором живёт этот дух. Запаздывание эха в горах или долине приписывают деятельности кодама, в связи с чем слово «кодама» получило значение «эхо». Для выделения этих деревьев также используются священные верёвки симэнава

Коли моя прабаба прийшла в це обійстя, глик вже стояв на ньому, такий же старезний і понівичений, яким його пам'ятає мама, яким пам'ятаю я. Через 80 років його зрізали за вимогою вічно-ненаситного сусіда. А зараз мама палить в грубі і, коли їй трапляється дровиняка з глика, вона розуміє з якого саме. А потім дядько забере попіл на те ж обійсця і навесні розкидає по городі. Це й є круговертя життя. Майже вічного. І жаль цієї Землі з її пам'яттю...

Стара бабця дивиться ТБ, ще тільки-но вони з'явились: О-о, букви пішли - буде дощ!

Одна бабуся розповідає іншій, як її син ображає. Друга, врешті, не витримує:
- Все! Завтра піду в сільраду, розкажу, який він.
Бабця-матір слухала, слухала, кивала. Потім ще говорили про різне. А вже перед тим, як йти додому, каже:
- Знаєш, Маню, то ти не йди в сільраду...

Цвіжин... Село моєї прабаби. Моє власне давно втратило свою атмосферність, хоча вона у нього була світла і ясна. А тутєшнє... воно досі залишається тим затишним, трохи неохайним, але простим і одухотвореним, як стовбур дерева. Крім того, тут живе Дух Природи. Те, що я зустріла тут, прив'язало мене до себе не менше - а може й більше - ніж "Березина" мого дитинства, околицям якої загрожує знищення недоторканості, а отже й її цінності.
І знахідка ця вселила в мене надію, що існують ще на моїй землі - навіть, в межах мого досягнення - місця, де можна Заглибитись. Цим можна жити...

У хащі ж нас проводжав яструб, перелітаючи з гілки на гілку, по мірі нашого просування вглиб. Колись я мріяла побачити його в такому вигляді

З 1 по 11 квітня дні пролетіли дивовижно швидко. І все ж, щодня дивлячись на число, я дивуюсь, чому це досі не 20 чи, взагалі, не травень - квітень тягнеться повільніше за всі попередні місяці. Учора в мій список додалась іще одна людина, яку б мені хотілось повернути в лави живих. І якщо інших я мало знала, чи не знала зовсім, але заочно їх люблю; то з цією людиною мені б хотілось Познайомитись. Зараз я вишиваю сорочку за її зразком, таку, яку вона вишила моєму татові. Мені здається, вона немалому мене б навчила, чого ніхто, ніколи особливо не робив... І так предивно.. і пресумно розуміти, що дійсно - її ніколи вже не повернеш

Онисій
Харлам
Іон

В Україні свято! Хоча б на сьогодні. Таке щасливе, дивне і, навіть, нове відчуття володарювання діяльної правди - хоча б, часткової - що панує тепер тут. Тепер ми, як справжні англійці: приїздимо на екскурсії парками величних маєтків, наприклад Межигір'я...

Євромайданівці розташувались на нічліг в Михайлівській церкві: сплять, а священник читає над ними "Господи, помилуй!"

Петрук Тарас - ім'я від якого радіє душа))

На колір і смак товариш не всяк

За національністю - українофоб; за ментальністю - яничар

"Кінчай батьку, торгувати, бо немає вже чим здачу давати"

А почалось це порпання (яке давно вже слід було здійснити, бо скотіш зі мною з дитинства, а ніц про ню незнам, тік люблю і знаю, що маю причетність) з того, що

Гардарікі

(або Гардарúк) - так скандинавці ( на мові Ісландії, зокрема) називали територію Київської Русі.

Моя Гардаріка)

Спільних між Україною, Білорусією і Росією тільки 73 слова. Решта литовські, австрійські, словацькі та ін.
1400 мов зникло в Північній Америці.
На території СССР - 60 мов зникло.

Костянтин Тищенко

Як казала прабаба: "Німина (не балакаюче), а диви, яке воно"

Невицький замок

маленький житель))

_______________________________

Село Кам'яниця, Ужгородський район, Закарпатська область.

І в нас є замки, фортеці та руїни; величні, древні, таємничі; як в моїй Шотландії.

Тільки вони у забутті глибокому

Моя прабаба казала: "Піду до Югини, візьму старенького сала до борщу". Борщ зажарювали вже прожовклим салом; може через запах, але чому точно - не знаю.

Ще сало перекручувалось на м'ясорубку і перемішане з часником, його мазали на хліб