Як не дивно, "l’eau par" анітрохи не пасує під запах кави; але тільки в перший день.
Другого дня, вони - вже не такі виразні та відчутні - стають маривом, нереальної глибини та вишуканості

Варвара Визбор − Зима

У мене новий парфюм! Цей я вже купила собі сама))) Так вийшло, що один з наданих мені тестерів, виявився тим, котрий я помічала на людях в натовпі і завжди собі хотіла:

Kenzo "l’eau par"

Він в мене асоціюється з юним, грайливим, але серйозним у потрібні моменти, і головне волелюбним дівчам. Усміхаючись вона лежить на конюшиновій галявині під кленами, між дубами.
Kenzo решил усовершенствовать уже полюбившийся свежий и нежный аромат L'eau par. Аромат стал как цветочный букет-ассорти, в котором главенствующая роль отведена нежному белому цветку. Нежный и чувственный он, в то же время, раскрывается как непревзойденно широкий и всепоглощающий. Его прохладный аромат символизирует начало всей жизни и дарит своему обладателю потрясающий заряд чистой и неиссякаемой энергии.
Он предназначен для современной нимфы: энергичной и женственной горожанки, которая не потеряла связь с природой.


дата выпуска: c 1996
характеристика: легкий, нежный, прохладный, свежий, чувственный
начальная нота: мята, зеленая сирень, мандарин
нота "сердца": водяной жасмин, амариллис, нимфея, белый персик, бархатные Зерна Рая (редкая разновидность перца из Гвинеи)
конечная нота: цветок мускуса, голубой кедр, настойка стручков ванили

Мулань / 花木蘭

 Спочатку він виглядав якось урізано. Далі - краще, та все одно здавалось, що можна було більше розвити ту, чи іншу тему. Напевно ядро сюжету розташовувалось наприкінці.
Моменти трагедій, де режисери люблять вставляти несамовитий крик того, в кого болить душа - тут замінювався влучною музикою - ось це оригінальний хід!
Багато плачуть - так; але завжди в тему. Нічого зайвого. Сподобалась - язик не повертається сказати "романтична" - лінія почуттів, їхня стриманість.

Її вже не можна було відсторонити, бо вона отримала визнання. Та через цю її "прив"язаність", одного разу, уся армія могла вагомо постраждати. Зрозумівши це, він пожертвував своєю славою заради народу і заради того, аби вона не збожеволіла від каяття за такі випадки, як з охороною провізії і гірші.

Була переконана, що без постільної сцени не обійдеться, але творцям вистачило розуму не втулити її на полі бою. Навіть поцілунків, навіть красномовних зізнань не було - ото вже потіха! Навіть не легко було, не відразу вдалось відійти від закінчення.
Шику і китайської помпезності не було, але не можна сказати, що фільм виглядав бідно.
Загалом дуже схвальні рекомендації і враження! Давно не переглядала такого спокійного, емоційного, хорошого кіно

п.с.: Ой! Я й забула, що це фільм про Мулан!
п.с.2: Вітас дуже гарно вписався в образ "Сина Неба" ))) Шкода лиш, що потім він виявився слугою шаньюня; але вірним слугою)
п.с.3: тільки-що дізналась, що на роль головної героїні претендували Чжан Цзыи (!!!), Мишель Йео, Лю Ифей! З першою це був би звичайний китайсько-американізований фільмєц ( і я б його точно не змогла подивитись), з другою щось таке низькопробне (та й застара вона), а з третьою - неправдоподібно - надто ніжна. Како шастя, що ніхто з них не пройшов!!!

Начало / Inception

Багато говорити сенсу нема. Яким би вражаючим та оригінальним не був сюжет - фільм, все одно, залишається типово голівудським. І безфантазійний перфекціоніст, і нікчемний спадкоємець, а також Імс - додали свіжості у стрічку. Найбільше ж напружували чомусь: Ариадна, Мол і - як би я не любила і не поважала Ді Капріо - Кобб.

Попри це подивилась із задоволенням.

Деталі, які вдалось відзначити:

• Немає розслабленої частини фільму - напружує якщо не сюжет то музика - завжди в очікуванні

• Дівчина-архітектор - занадто прісна, мала б бути божевільно-харизматична, притягуюча особа

• Коли герої щораз досягають успіху, на шляху до головної мети, в мене - на відміну від інших стрічок і не зважаючи на мою схильність до розчулення в подібні моменти - не виникає ані крихти радості за них

• Образ багатого синочка майстерно створений. такий собі новоспечений інтилигент, що виріс таким завдяки спадковому достатку. навіть серед фільмів на тему 18-століття я не зустрічала такого вмілого і переконливого - бездоганного втілення

Музыка существует не для того, чтобы спасти мир.
Она существует для того, чтобы спасти твою жизнь

Варвара Визбор − Зима

Guerlain Aqua Allegoria Herba Fresca 

Характеристика: чистые, природные.
Начальная нота: листья клевера, итальянский лимон.
Нота "сердца": кудрявая мята, зеленый чай.
Конечная нота: ландыш, альпийская фиалка. 

В мене були великі сподівання на цю воду, але вони не те, що не виправдались, вони шокували.
Я ще не встигла піднести до лиця тестер, як вони шибонули мене божевільно терпким та різким ароматом. Після двох днів, віддалено нагадує море, вітер. Але в ньому й дуже багато цитрусу.
Сподіваюсь, що консультант нічого не наплутав)

 Dolce & Gabbana "The One"

Тип аромата: вечерний

Семейство ароматов: цветочные, фруктовые

Начальная нота: бергамот, мандарин, личи, персик, солнечный аккорд

Нота сердца: слива, ландыш, жасмин, белая лилия

Базовая нота:  ветивер, амбра, мускус

Вони створюють образ жінки сильної, рішучої, самостійної, яка, тим не менш, залишається жінкою - вразливою, чуттєвою, ніжною, жіночною. Серце і душа якої не черствіє і їй - як і всім - хочеться обпертись на когось сильнішого; хочеться турботи, а інколи й жалості.
Зимовий, дуже теплий аромат. А ще, я б сказала, дещо домашній/буденний. М"який і ненав"язливий, що сприяє носінню його вдома - для себе. Але буденність він висвітлює в насиченіших кольорах

автор Apriori

Виявляється! якщо тиснути лівий shift з ctrl (для зміни мови) - черга виглядає так: укр > англ> рус
а якщо тиснути shift зправа, то черга йде у зворотній бік: рус > англ > укр
Воть так воть!

Крізь сон чуєш вологу у повітрі за вікном. Просинаєшся, а надворі пішов сніг

__________________________________________________

А ще, я нарешті, після 6 років комп"ування, купила собі новий килимок під нову миху

Це, звісно, не мій милий, любий, м"який, погризений і - здається - каучуковий, а інший - менш якісний, не надто приємний на дотик, пружний, гумовий ( і смердить нею ж ). Але за те, миша на ньому тримається впевненіше ( що для мене важливо ) і відчуття ходи інше, тож:

Поздоровляю себе із набутком! =)

________________________________________________________

А ще, я стала ближчою до придбання парфумів із запахом скошеної трави - побачимо наскільки ближчою)

Аааах! Я ж забула саабщіть:

Нарешті, за 5! (нє, 6... ) років житія в майом домє копутерчика, я придбала нормального (нє, сімпатічного, по-людськи білого) вигляду мишусь!!! Та-та-та-дааам!!!

Вось вона:

ПЛЄОМАКС 2000 

( насправді Pleomax MO-200 W ((заодно прорекламую магазин "Дешевше", ги-ги)) ) !!!

Славно бігає, зараза! А головне: дешево і сердито!

Перший досвід домашнього еспрессо о першій ночі (!!!) в супроводі фільму

Горбата гора/Brokeback Mountain

Суперечливий фільм і ставлення до нього неоднозначне.
Можна сміливо заявити про розпусність цих хлопців, що утворилась від нудьги, і виявитись повністю правим. Але для тих, хто бажає їх виправдати також знайдеться безліч агрументів.
Можливо недолюбленість, можливо самотність, а можливо, вже відкритий для себе, смак, відмінного від буденності, почуття особиливої відданості одній людині і відчуття того ж по відношенню до себе - у всій колотнечі життя, ти для нього один і єдиний, повсякчас очікуваний.
Однозначно: фільм повністю випадає із загальної типовості і не відповідає жодному визначенню, але через це не стає менш улюбленим. Є щось близьке, зрозуміле, дуже зворушливе, сумне і душевне у всій цій історії, у роздвоєннях і душевній невизначеності, відтак стражданні, героїв. А над усім височіє ця болісна віддушена - дивовижно красива Гора

Дві чашки кави, жменька соняшникового насіння, цукерка "Стріла" і остання серія міні-серіалу:

 Жены и дочери/Wives and Daughters

 Імпонували особистості деяких персонажів і їхнє співіснування/відносини з інтригантами та хитрунами. Радувала не безхмарність подій та втішав хеппі-енд.
Про головну героїню можна зауважити: попри те, що їй все життя говорили тільки "ти славна дівчинка", що вона була лише другом для чоловіків та помічником для жінок - місцем, де б вони могли дати волю своїм емоціям і вивільнити серце надійно сховавши в ній свої таємниці: наскільки їм усім було б самотніше, скрутніше без неї! Вони б частіше впадали у відчай і безнадійність.
Загалом типовий жіночий роман, але: завдяки тому, що це фільм (з тогочасним одягом, декораціями, типовими обличчями тієї країни), а не книга - було дуже затишно і приємно просто поринути у атмосферу того часу, відключитися і відпочити

Майже межа кавайності

Чуттєві та зворушливі роботи

Hiroaki Samura

 

Фільми бувають різні. І видовищно-апокаліптичні, і гумористичні, і романтичні. Але часто перші, попри серйозну тему - не чіпляють. Другі - дратують. А треті, настільки заполонені доленосними випадковостями, чуйними допомогами чужих людей і феєрично-романтичними бризками, що від них стає терпко у роті і залишається лиш пудра в голові. Перегляд таких стрічок прощається лише у Новорічні свята.
Сьогодні, в другий день Різдва, призупинившись на 1+1 (благословенне 1+1!), я неочікувано натрапила на забавний фільмик, що, згодом, завоював мою палку прихильність:

Француз

2003 рік, реж. Віра Сторожева

Найперше зацікавили актори: вони були з незамилених, ті ж, що знані, з молодих - давно улюблені і визнані (Іринка Рахманова, Павло Дерев"янко, Інга Оболдіна); а ще легенди, які завжди бажані для перегляду, які тобі любі, як люди - Ніна Русланова, Михайло Єфрємов, Гарік Сукачьов.

Ти розумієш цього іноземця, європейця, графа, його безвихідь і шок від побаченого - дикого контрасту життя і повної протилежності побудови мислення. Задзеркалля - це істинне порівняння. 

Фільм, не показує фарс, шик, яскраві вогники та дорогі, безглузді вчинки - Новий Рік маючих та прославлених, до якого ми давно звикли. Тут видно босоту та голоту, убогість та злидні, котрі в своїй ситуації вміють жити та радіти, люблять, цінують життя і залишаються людьми, хоч і не знайомими з Гуччі.

А ті, хто з ним знайомі також вміють любити, витонченіше, чуттєвіше, але не менш сильно і рішуче.

І на почуття героїні та француза хотілось дивитись, їм вірилось і за них раділось)

Не минуло й року, як я дочитала Сільмарілліон.
Найважче і найболючіше було планувати читання розгорнутішої версії Третьої Епохи - "Хоббіта", та перечитання "Володаря к." - де присутні Леголас, Арвен та Галадріель -, після останніх слів книги:

"... последние нолдоры отплыли с Гаваней и навсегда покинули Средиземье. ... вознесясь в высоту над туманами мира, достигли они Древнего Запада и конец пришел эльдарам в слове и в песне"