субота, 9 травня 2015 р.
четвер, 9 квітня 2015 р.
Купити
четвер, 2 квітня 2015 р.
Учора також нюхала парфюм, який ще з самого початку цього захоплення хотіла спробувати; та назву його забула. А оце, гуляючи блогом, знайшла:
Guerlain, Aqua Allegoria Herba Fresca
Терпко-гіркий запах. Сильно віддає зеленню, але не травою, а чомусь саме лісом і, до того ж, сосновим. Цікавий аромат, дійсно особливий, але надто жорсткий, тому не для мене. Проте, нарешті ознайомитись було цікаво)))
середа, 1 квітня 2015 р.
Але приглянулись мені ще трійко, і одні особливо:
Kenzo Violet. Їх також немає, тож іду шляхом Локо. О, треба ще написати про три нові аромати
субота, 24 січня 2015 р.
Versace "Versense"
Я давно хотіла знайти щось унісекс, здогадувалась, що це саме для мене. Виявилось, правда, хоча це не було умисним. Самій писати влом, тож підкреслю те, з чим згодна у дівчат.
Влітку його не пробувала, але підозрюю, що він буде тиснути своєю насиченістю і, як-не-як, теплотою, хоча він і вважається свіжим - думка підтверджена. Нагадував те, що я чула на друзях-хлопах, як сказала дівчинка "мало в ньому жіночности" - ось це в 10тку! І те, що він додає.. не суворості - суворими жінки здаються при дуже жіночих ароматах, наприклад, dolce & gabbana "the one" - а, навіть, жорсткості та серйозності - це факт. Дуже до душі елементи хвої, але цитрус аж надто заважає. І останнє, найцінніше. Всі кажуть "мускус" (я не мала можливості навчитись їх розрізняти) - може й він там є, але одна дівчинка цю останню, але стійку ноту назвала "сандалом" - і вона прекрасна!
субота, 15 листопада 2014 р.
Існує одна символічна підвіска, бажана і надихаюча. Знайти її можна за словом wishbone. Походження її в реальності, не надто поетичне, але про це можна й не згадувати. Взагалі, походить ця забава, якщо не помиляюсь, з Америки. Але, як виявилось, і наші старожили розважались цією грою.
Когда–то давным–давно курицы еще
росли сразу целиком, а не отдельными
окорочками. В этой синеватой целиковой курице
где–то в районе груди была
специально обученная косточка,
которая называлась "бери и помни".
Курица, пожалуй, при жизни и не знала,
что у нее есть такая косточка, думала:
ребра, талия, гузка, все! А все дети в
семье знали! Дети готовы
были есть куринный суп с макаронами
и плавающими полукружиями
морковки, только бы добраться до
"бери и помни"...
Потому что "Бери и помни" — это игра
для двоих на неопределенный
промежуток времени. Косточка эта
напоминала русскую "Л". Каждый из двоих брался
за свой кончик косточки и тянул. Это
был Ритуал! Когда косточка ломалась,
оба прищуривались, пристально
смотрели друг на друга и говорили
"БЕРУ и ПОМНЮ!". Как клятву! Это
значило: игра началась...
Интереснее и сложнее всего играть
было с папой, потому что он почти
никогда не забывал. И нужно было на
время стать взрослым и терпеливым.
И выждать хотя бы полчаса, а лучше —
продержаться до вечера, потому что
только маленькая, глупенькая Галка
сразу пытается втюхать тебе что
угодно, начиная от мячика и
заканчивая конфеткой*, в надежде,
что ты уже забыл... А ты с хитринкой
берешь все, что она тебе протягивает,
но каждый раз говоришь: "Беру и
помню", и она успевает только рот
открыть в надежде вставить свое
"Бери и...". Потому что если ты взял из
ее рук что угодно, и не сказал
положенное "беру и помню", это
значит, что ты ЗАБЫЛ! И если она при
этом не забыла и произнесла: "Бери и
помни", все! Ты проиграл!
С папой же нужно было действовать
по–другому. Сразу после того, как
сломал косточку, нужно было уходить
к себе в комнату, писать на бумажке
крупно "Беру и помню!" и уходить из
дома. Гулять! А когда вернешься,
видеть текст, вспоминать и идти
проверять, что делает папа. Лучше
всего, если он что–нибудь
ремонтировал. Тогда можно было с
чистой совестью подать ему отвертку,
выждать с замиранием секунду, и не
веря своему счастью, честно глядя в
глаза, промолвить: Бери и помни!!!
И тогда папка даже больше тебя
радовался, что ты его надул, и пару
раз подбрасывал в воздух. И ты
понимал: проигрывать — это тоже
весело!
Теперь непросто найти целиковую
курицу, лениво искать в ней косточку, а
чтобы ее разломать, нужно суметь
оторвать сына от ноутбука, что — ох —
непросто. Вот и растут, не умея
терпеть, планировать, выигрывать и
проигрывать... Или умея, но как–то
совсем, совсем по–другому... И все
забывают. А ты — берешь и помнишь...
Коментарі:
Doddy: тоскливо так стало...
Напомнил.
SecretFace: незаметно подмените
тоску светлой грустью
вівторок, 5 серпня 2014 р.
середа, 21 травня 2014 р.
Можна не читати бо занудто, замутно і самозакохано
А от Софія любить витончені, жіночі годиннички; ніжні, крихкі, ледь помітні браслетики; підбори-шпильки висотою 3.5 - 5; "маленькі, чорні сукні"; сумочки на довгих, тонких ремінчиках.
І ці дві мене ніяк не можуть ні вжитись, ні поступитись. У першому образі я почуваюсь вільно і в ладах із собою. Але мене постійно і нестримно тягне до об'єктів із другого образу (ну, прям Повітря і Квітковий сад!). Більше того! Я не люблю сполучати різні речі, мені до душі насолоджуватись кожною окремо. Коли пропонують пити каву з фруктами, це не підходить бо кожне з них надто цінне щоб їх змішувати і втрачати оригінальність смаку кожного. Тому вдягти дві витончені речі на одну руку я не можу.
Але я й не можу кожен день міняти одне на інше бо люблю, коли якась одна річ настільки постійно з тобою, стільки "ви разом пережили", що вона стає, як друг; як Ґра!
Це тяжкий вибір... І добре тим, у кого одне "я". Тому зараз на правій руці у мене шкіра, дерево, бурштин і "душевне" срібло - мій давній друг Ґра. А на лівій більш декоративне, хоч і теж близьке - Дубовий листок (схожий на пір'їну), витончений годинник і нєжнєйший браслет з гірського кришталю та аметисту (довго лежав - береглааа, але життя іде і треба жити, коли живеться!).
Консенсус знайдено! =)
субота, 10 травня 2014 р.
вівторок, 6 травня 2014 р.
понеділок, 5 травня 2014 р.
середа, 5 березня 2014 р.
субота, 15 лютого 2014 р.
неділя, 12 січня 2014 р.
четвер, 2 січня 2014 р.
вівторок, 12 листопада 2013 р.
Щедрість її рясно вилилась на моїх попутчиків у вигляді багаторазових "пшиків". Я себе вберегла і недаремно - з такими стійкими і сильними ароматами потрібно поводитись обережно, а мені ще носити своє пальто...
Jacques Battini - Crystal Edition No.9
NO.9 MADE WITH SWAROVSKI ELEMENTS
пʼятниця, 5 липня 2013 р.
Lacoste "Pour Femme"
різкий - як м'яка подушка зі старенького ситцю в яку тонеш. В колекції мати лиш рада.
У Доно скоро ДН. Якби вона не попросила мене подарувати їй книги (о! якби вона мене не попросила!), я б із превеликою радістю вигадала б щось цікавинне; але ж книги-книги-книги! 0_0
Дивлюсь анімешку "Школьницам опять нечего делать / Aiura". Персонажі нестерпно кавайні - промальовка така -, водночас, вони не всі поголовно милі і няшні - у них є персональні характери; голоси різнотипні, а не однаково пискляві-дівчачі у всіх і кожної. Приємний, забавний сюжет. І лиш одна біііг проблем: серії до нєпрілічія короткі - 4 хв. першу з який займає опенінг. Тільки смак набрав, душа розкрилась, а вже йдуть кінцеві титри.
Завтра знову світить вилазка на природу, хоч і хотілось більше в місто. Треба спакувати дещо, плеєр, наприклад, Констанс. Вогника б попалити... Q-Q
https://moonlightsummoneranimelyrics.blogspot.com/2016/09/warabe-uta-tennyo-no-uta.html?m=1
-
досконалість не загрожує нікому
-
Любовь у человека такая, какой он сам. Если он эгоист, то и любовь будет эгоистичная, если псих – то и любовь будет какая-то психоделическая...
























