Показ дописів із міткою аромати та прикраси. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою аромати та прикраси. Показати всі дописи

субота, 9 травня 2015 р.

Енді подарував мені браслетик, який я раніше приглянула собі у LUCID (або "Витражульки Тиффани"). Він так премило і ненав'язливо подзвонює, коли рухаєшся.

Пролісок



Свій бурштиновий хрест я зняла і це було не через "набридло". Я люблю "тривалі" речі, з якими зріднюєшся, хоч вони й прості до непоказності; які не знімаєш ні на ніч, ні у відпустку, які є ніби твоїм символом, втіленням твого внутрішнього стану. Мабуть тому я відчуваю, що дерев'яний браслет зі срібно-бурштиновим хрестиком - це пройдений етап.

четвер, 9 квітня 2015 р.

Купити

Artdeco Soft Eye Liner Waterproof Black


Artdeco Blusher Gentle Touch









Artdeco Hydra Lip Color SPF 15 Hydro Soft Coral











Artdeco Color Lip Shine Shiny Flamingo













І матові Artdeco Eye Shadow Matt Pale Nude 

четвер, 2 квітня 2015 р.

Глянула останні парфумні записи в блозі, а потім пішла, і пішла, і не змогла зупинитись. Стільки спогадів і цікавинок.
Учора також нюхала парфюм, який ще з самого початку цього захоплення хотіла спробувати; та назву його забула. А оце, гуляючи блогом, знайшла:

Guerlain, Aqua Allegoria Herba Fresca

Терпко-гіркий запах. Сильно віддає зеленню, але не травою, а чомусь саме лісом і, до того ж, сосновим. Цікавий аромат, дійсно особливий, але надто жорсткий, тому не для мене. Проте, нарешті ознайомитись було цікаво)))

середа, 1 квітня 2015 р.

Сьогодні з онні їздили ознайомлюватись з Kenzo. Думала, що мені захочеться усього з цієї марки, але помилилась. Як виявилось, мої l'eau par для мене найбільш підходящі. Як писала одна дівчина: вони спокійні; я б сказала, спокійно-впевнені і водночас жіночні. Тож, я просто мушу купити собі їх маленький відливант, але поки я думала, пропозиції зникли)))
Але приглянулись мені ще трійко, і одні особливо:
Kenzo Violet. Їх також немає, тож іду шляхом Локо. О, треба ще написати про три нові аромати

субота, 24 січня 2015 р.

В мене новий аромат.

Versace "Versense"




Я давно хотіла знайти щось унісекс, здогадувалась, що це саме для мене. Виявилось, правда, хоча це не було умисним. Самій писати влом, тож підкреслю те, з чим згодна у дівчат.

Влітку його не пробувала, але підозрюю, що він буде тиснути своєю насиченістю і, як-не-як, теплотою, хоча він і вважається свіжим - думка підтверджена. Нагадував те, що я чула на друзях-хлопах, як сказала дівчинка "мало в ньому жіночности" - ось це в 10тку! І те, що він додає.. не суворості - суворими жінки здаються при дуже жіночих ароматах, наприклад, dolce & gabbana "the one" - а, навіть, жорсткості та серйозності - це факт. Дуже до душі елементи хвої, але цитрус аж надто заважає. І останнє, найцінніше. Всі кажуть "мускус" (я не мала можливості навчитись їх розрізняти) - може й він там є, але одна дівчинка цю останню, але стійку ноту назвала "сандалом" - і вона прекрасна!

субота, 15 листопада 2014 р.

Існує одна символічна підвіска, бажана і надихаюча. Знайти її можна за словом wishbone. Походження її в реальності, не надто поетичне, але про це можна й не згадувати. Взагалі, походить ця забава, якщо не помиляюсь, з Америки. Але, як виявилось, і наші старожили розважались цією грою.   

Когда–то давным–давно курицы еще
росли сразу целиком, а не отдельными
окорочками. В этой синеватой целиковой курице
где–то в районе груди была
специально обученная косточка,
которая называлась "бери и помни".
Курица, пожалуй, при жизни и не знала,
что у нее есть такая косточка, думала:
ребра, талия, гузка, все! А все дети в
семье знали! Дети готовы
были есть куринный суп с макаронами
и плавающими полукружиями
морковки, только бы добраться до
"бери и помни"...
Потому что "Бери и помни" — это игра
для двоих на неопределенный
промежуток времени. Косточка эта
напоминала русскую "Л". Каждый из двоих брался
за свой кончик косточки и тянул. Это
был Ритуал! Когда косточка ломалась,
оба прищуривались, пристально
смотрели друг на друга и говорили
"БЕРУ и ПОМНЮ!". Как клятву! Это
значило: игра началась...
Интереснее и сложнее всего играть
было с папой, потому что он почти
никогда не забывал. И нужно было на
время стать взрослым и терпеливым.
И выждать хотя бы полчаса, а лучше —
продержаться до вечера, потому что
только маленькая, глупенькая Галка
сразу пытается втюхать тебе что
угодно, начиная от мячика и
заканчивая конфеткой*, в надежде,
что ты уже забыл... А ты с хитринкой
берешь все, что она тебе протягивает,
но каждый раз говоришь: "Беру и
помню", и она успевает только рот
открыть в надежде вставить свое
"Бери и...". Потому что если ты взял из
ее рук что угодно, и не сказал
положенное "беру и помню", это
значит, что ты ЗАБЫЛ! И если она при
этом не забыла и произнесла: "Бери и
помни", все! Ты проиграл!
С папой же нужно было действовать
по–другому. Сразу после того, как
сломал косточку, нужно было уходить
к себе в комнату, писать на бумажке
крупно "Беру и помню!" и уходить из
дома. Гулять! А когда вернешься,
видеть текст, вспоминать и идти
проверять, что делает папа. Лучше
всего, если он что–нибудь
ремонтировал. Тогда можно было с
чистой совестью подать ему отвертку,
выждать с замиранием секунду, и не
веря своему счастью, честно глядя в
глаза, промолвить: Бери и помни!!!
И тогда папка даже больше тебя
радовался, что ты его надул, и пару
раз подбрасывал в воздух. И ты
понимал: проигрывать — это тоже
весело!
Теперь непросто найти целиковую
курицу, лениво искать в ней косточку, а
чтобы ее разломать, нужно суметь
оторвать сына от ноутбука, что — ох —
непросто. Вот и растут, не умея
терпеть, планировать, выигрывать и
проигрывать... Или умея, но как–то
совсем, совсем по–другому... И все
забывают. А ты — берешь и помнишь...

Коментарі:

Doddy: тоскливо так стало...
Напомнил.

SecretFace: незаметно подмените
тоску светлой грустью

вівторок, 5 серпня 2014 р.

Інколи мрії збуваються доволі чудернацько. Жужу, в своїх багаторічних, складних, сімейних умовах, завжди хотіла щоб в її оселі було затишно і розвівався приємний аромат. На днях вона позичила мої "leau par" і випадково їх розбила. Вони м'які і не удушують хатину ароматом, але в ній тепер пахне, майже, як у церкві))))))

середа, 21 травня 2014 р.

Можна не читати бо занудто, замутно і самозакохано

В мені живе дві Сохвийки. Одна - Со - любить жіночі кеди (низенькі, бажано квіткові або білі), шкіряні браслети, забавні або великі годинники, акуратні, "азійські", жіночі рюкзачки, чорні джинси, приталені толстовки і притатлені,  легенькі кофтинки з трикотажу або обвисаючі, вільні.
А от Софія любить витончені, жіночі годиннички; ніжні, крихкі, ледь помітні браслетики; підбори-шпильки висотою 3.5 - 5; "маленькі, чорні сукні"; сумочки на довгих, тонких ремінчиках.
І ці дві мене ніяк не можуть ні вжитись, ні поступитись. У першому образі я почуваюсь вільно і в ладах із собою. Але мене постійно і нестримно тягне до об'єктів із другого образу (ну, прям Повітря і Квітковий сад!). Більше того! Я не люблю сполучати різні речі, мені до душі насолоджуватись кожною окремо. Коли пропонують пити каву з фруктами, це не підходить бо кожне з них надто цінне щоб їх змішувати і втрачати оригінальність смаку кожного. Тому вдягти дві витончені речі на одну руку я не можу.
Але я й не можу кожен день міняти одне на інше бо люблю, коли якась одна річ настільки постійно з тобою, стільки "ви разом пережили", що вона стає, як друг; як Ґра!
Це тяжкий вибір... І добре тим, у кого одне "я". Тому зараз на правій руці у мене шкіра, дерево, бурштин і "душевне" срібло - мій давній друг Ґра. А на лівій більш декоративне, хоч і теж близьке - Дубовий листок (схожий на пір'їну), витончений годинник і нєжнєйший браслет з гірського кришталю та аметисту (довго лежав - береглааа, але життя іде і треба жити, коли живеться!).
Консенсус знайдено! =)

субота, 10 травня 2014 р.

Авторка цих прикрас SilverFiona з США. Але я не вірю, що вона американка. Така витонченість стилю притаманна виключно азіатам. І в підтвердження моїх здогадів, ця чорноволоса скроня зі зворушливим волоссячком:









HeartCoreDesign з etsy



понеділок, 5 травня 2014 р.

Мої "leau par" не використовувались близько року. Мені здавалось, що "Cedrat" схожі на них і вони, навіть, уступають цим, новим. Але учора ми вирушили в ботанічний Гришка, я захотіла відчути дух 2012 літа... Мої "leau par" це дійсно мої парфуми, з моїм характером, темпераментом, настроєм. Вони відчувають мене і розуміють, як і я себе в них. Близькі люди ведуть себе зі мною бездоганно, говорять приємні речі... А я не знаю, чого хочу. Точніше, знаю, але не розумію, чому не можу задовільнитись лише цим. Але не можу... І, тим не менш, я вдячна.. ні, не так: я щаслива, тим, що в мене є!

середа, 5 березня 2014 р.

Дочитала "Енн": моя блаженна книга! Вона утримує в собі все, що складало раніше мене; маю надію, і зараз складає... Парфуми, подаровані татові на ДН і розлиті у вітальні, вже втратили свою різкість і лишилась лиш їхня несамовита стриманість, свіжість, ніжна теплота і мужність

субота, 15 лютого 2014 р.

Учора зробила чорний манікюр, дістала тонку, золоту каблучку... але відчувала, майже, знала, що завтра мені прийде моя срібна з етсі; тпк і вийшло! Вона чудова! Хоч і з маленьким браком. Аби лише не потемніла, бо всі метали, окрім золота, мене недолюблють)) А з нею прийшов лист від Малої. Вона знову мене випередила бо зараз я пишу їй. Лист із таких, які допомагають жити... Через годинку-другу, виругаю до Доно на Валентина, без презента..)

неділя, 12 січня 2014 р.

Галина Ивашкова (galjushka2)

техніка "холодна порцеляна". Геніальні речі за реальну ціну







а енто моя мєчта




четвер, 2 січня 2014 р.

Железо так говорило магниту: больше всего я тебя ненавижу за то, что ты притягиваешь, не имея достаточно сил, чтобы тащить за собой.

Фридрих Ницше
від Енді

вівторок, 12 листопада 2013 р.

Учора, стоячи у Володимирському, помітила поряд себе жіночку з білими трояндами. Постояла вона і пішла. Коли вийшла, по дорозі в парк Ш., знову стрілись мені ці білі троянди. Від дами пахло сильним парфумом, солодкуватим, зимовим, що сам по собі нагадував ладан. Потім наші дороги розминулись, але мелькнула думка запитати назву парфюму, яку успішно подавили. І вже коли "троянди" були зустрінуті втретє, не зробити цього було б ігноруванням знаків долі)) Погляд переляканої жіночки, заглибленої у телефонну розмову, потрібно було бачити. Але коли вона второпала, що хочуть з її душі, доброзичливість розкрилась і повалила. На вигляд жінка була фатальна. Тільки не того фаталізму, що ламає чужі життя, а скоріше того, який нівечить своє власне; який пройшов безліч заплутаних і багатостраждальних стежок, вже має не надто чисту репутацію, що надяскраво висловлено у зовнішньому вигляді. А, проте, чомусь, саме такі люди, часто, попри все, залишаються відкритими, щирими та щедрими і спогад про них лишається теплий.
Щедрість її рясно вилилась на моїх попутчиків у вигляді багаторазових "пшиків". Я себе вберегла і недаремно - з такими стійкими і сильними ароматами потрібно поводитись обережно, а мені ще носити своє пальто...

Jacques Battini - Crystal Edition No.9
NO.9 MADE WITH SWAROVSKI ELEMENTS



У пошуках парфумів цього дня, знайшла мої старі, що прийшли мені з-за кордону:

" FATH DE FATH BY JACQUES FATH
Perfume 3.4

пʼятниця, 5 липня 2013 р.

Lacoste "Pour Femme"

Сьогодні зі мною аромат Lacoste "Pour Femme". Ніби й свіжий, але й дуже теплий, проте не
різкий - як м'яка подушка зі старенького ситцю в яку тонеш. В колекції мати лиш рада.
У Доно скоро ДН. Якби вона не попросила мене подарувати їй книги (о! якби вона мене не попросила!), я б із превеликою радістю вигадала б щось цікавинне; але ж книги-книги-книги! 0_0
Дивлюсь анімешку "Школьницам опять нечего делать / Aiura". Персонажі нестерпно кавайні - промальовка така -, водночас, вони не всі поголовно милі і няшні - у них є персональні характери; голоси різнотипні, а не однаково пискляві-дівчачі у всіх і кожної. Приємний, забавний сюжет. І лиш одна біііг проблем: серії до нєпрілічія короткі - 4 хв. першу з який займає опенінг. Тільки смак набрав, душа розкрилась, а вже йдуть кінцеві титри.
Завтра знову світить вилазка на природу, хоч і хотілось більше в місто. Треба спакувати дещо, плеєр, наприклад, Констанс. Вогника б попалити... Q-Q

https://moonlightsummoneranimelyrics.blogspot.com/2016/09/warabe-uta-tennyo-no-uta.html?m=1