Зняла годинник: друга година ночі. Ноут на сон - блима синім вогником. Рішення і записи до завтра... Зі спогадами про три спалахи неочікуваного тепла до сну. Спати хочеться...

Мої "leau par" не використовувались близько року. Мені здавалось, що "Cedrat" схожі на них і вони, навіть, уступають цим, новим. Але учора ми вирушили в ботанічний Гришка, я захотіла відчути дух 2012 літа... Мої "leau par" це дійсно мої парфуми, з моїм характером, темпераментом, настроєм. Вони відчувають мене і розуміють, як і я себе в них. Близькі люди ведуть себе зі мною бездоганно, говорять приємні речі... А я не знаю, чого хочу. Точніше, знаю, але не розумію, чому не можу задовільнитись лише цим. Але не можу... І, тим не менш, я вдячна.. ні, не так: я щаслива, тим, що в мене є!

Світлий день.
Фото на паспорт у намисті, їждження на мафинці на передньому сидінні, забрана з сервіс-центру ел-книга, а потім кава на Русанівській набережній. З корицею)))) вдихнеш запах і серце миттю тріпочиться з радості. Кава і погляд на затоку, на зелень та на сонце.
Коли приїхала додому повітря було таке, що йти в душну квартиру аж ніяк не хотілось. Вирушила до годинникаря, пробивати дірочки в ремінцях годинників. Але дорогою зустріла його самого - отже зачинився.
Гуляючи дворами, натрапила на бузок, відломила два суцвіття з грона і листочок. Тепер сушаться  чинно, правильно розправлені для мініатюрної, травневої аплікації

Піст си (´｡• _ •｡`)

З 1 по 11 квітня дні пролетіли дивовижно швидко. І все ж, щодня дивлячись на число, я дивуюсь, чому це досі не 20 чи, взагалі, не травень - квітень тягнеться повільніше за всі попередні місяці. Учора в мій список додалась іще одна людина, яку б мені хотілось повернути в лави живих. І якщо інших я мало знала, чи не знала зовсім, але заочно їх люблю; то з цією людиною мені б хотілось Познайомитись. Зараз я вишиваю сорочку за її зразком, таку, яку вона вишила моєму татові. Мені здається, вона немалому мене б навчила, чого ніхто, ніколи особливо не робив... І так предивно.. і пресумно розуміти, що дійсно - її ніколи вже не повернеш

Стрес на два дні: купувати цяці на ебеї за максимальну ціну 100 грн. - це одне. А за один день зняти в банку обмеження на суму сплати по карті і перерахувати на різні речі 4.500 грн. - ЦЕ ЗОВСІМ ІНШЕ!!!!!!!!
М'ятки, валеріаночки і воздуха, воздуха!.........

Учора поїхала забрати книги на 60 грн, а з книгарні винесла на 200.
Взагалі, день був плідний, як на сльози та негатив, так і на знахідки чарівних місць та виконання запланованого (як приємно щробити все, що задумав і закрити ці питання!)