четвер, 31 жовтня 2013 р.
неділя, 27 жовтня 2013 р.
Мы спрашиваем Бога: почему в мире так много страданий? А Он отвечает: спрошу тебя и Я — ты все Мои повеления выполнил? Ты все слёзы, какие мог вытереть, вытер людям? Все раны перевязал? Все долги раздал? Во всех добродетелях до крови подвизаешься? Мы, если не являемся пациентами соответствующей клиники, конечно, скажем: нет. А Он имеет право продолжить: вот ты своим ответом на свой же вопрос и ответил. Обо всём мире тебе переживать не надо, а та мера страданий, которая открыта твоему взору, зависит от тебя и доступна твоему воздействию.
Он любит, но Он не льстит. Больше никто не умеет так любить, но, вместе с тем, никто более, чем Он, не презирает притворство и мнимую добродетель. Для Него человек, гноящийся от грехов, но честный в криках боли и раскаяния, лучше мнимого праведника
Неужели мы всё ещё думаем, что знаем Господа? Если бы мы уже знали Его достаточным знанием, не нужно было бы вопрошать: «Где Господь?» — а между тем такое вопрошание ежедневно необходимо. Оно вменяется во всегдашнюю обязанность. Где Господь? Унесли Господа моего, и не знаю, где положили Его (Ин. 20, 13).
Он не только приближается, но Он же и удаляется: Отперла я возлюбленному моему, а возлюбленный мой повернулся и ушёл. Души во мне не стало, когда он говорил; я искала его и не находила его; звала его, и он не отзывался мне (Песн. П. 5, 6).
Вот откуда слёзы. И духовные эгоисты (а духовный эгоизм страшнее бытового) мыслят, что плакать можно только о грехах, то есть о себе самом, о том, что ты не хорош, как надо. А между тем плачут наиболее горько о Нём, а не о себе любимом. О том, что Его распяли (я сам и распял!), о том, что душа зовёт Его, кричит, а Он не отзывается.
Действительно, для тех, кто знает, как Иисус сладок, весь мир прогорк.
А. Ткачев
http://otrok-ua.ru/sections/art/show/ne_khotite_li_i_vy_uiti.html
Неужели мы всё ещё думаем, что знаем Господа? Если бы мы уже знали Его достаточным знанием, не нужно было бы вопрошать: «Где Господь?» — а между тем такое вопрошание ежедневно необходимо. Оно вменяется во всегдашнюю обязанность. Где Господь? Унесли Господа моего, и не знаю, где положили Его (Ин. 20, 13).
Он не только приближается, но Он же и удаляется: Отперла я возлюбленному моему, а возлюбленный мой повернулся и ушёл. Души во мне не стало, когда он говорил; я искала его и не находила его; звала его, и он не отзывался мне (Песн. П. 5, 6).
Вот откуда слёзы. И духовные эгоисты (а духовный эгоизм страшнее бытового) мыслят, что плакать можно только о грехах, то есть о себе самом, о том, что ты не хорош, как надо. А между тем плачут наиболее горько о Нём, а не о себе любимом. О том, что Его распяли (я сам и распял!), о том, что душа зовёт Его, кричит, а Он не отзывается.
Действительно, для тех, кто знает, как Иисус сладок, весь мир прогорк.
А. Ткачев
http://otrok-ua.ru/sections/art/show/ne_khotite_li_i_vy_uiti.html
пʼятниця, 25 жовтня 2013 р.
Тіло - це та доля, яку нам Бог назначив і ми повинні її прийняти. Воно, хоч і нетривале, та по своєму устрою, досконале. Але все одно є "тулубом, який приносить користь навіть своєю смертю, бо все йде на переробку. Безвідходна утилізація тіл в ящиках чи без. Адже органічна оболонка – це речовини, що знадобляться рослинам, яких споживатимуть тварини, котрих з'їдять нові тіла інших людей."© Наталка Ліщинська
І це, по-своєму, теж досконалість, тільки трохи іншого штибу. Відчуваючи себе чимось більшим, ми можемо нарікати на такий устрій себе. Але, при цьому, забуваємо основне: Бог нас аж ніяк не обділив; не назначив нам рівну до тварин долю і не дав розум, прирікши на ганебне зникнення опісля. Бо до всього ми маємо іще й душу. І тут уся вічність і вся надія. Вона - як винагорода, основна наша суть. Якщо лишень ця душа не буде гідна ще ганебнішого зникнення, ніж тіло. Бо в той Світ чистоти і промінневості, не має вноситись щось потворне
І це, по-своєму, теж досконалість, тільки трохи іншого штибу. Відчуваючи себе чимось більшим, ми можемо нарікати на такий устрій себе. Але, при цьому, забуваємо основне: Бог нас аж ніяк не обділив; не назначив нам рівну до тварин долю і не дав розум, прирікши на ганебне зникнення опісля. Бо до всього ми маємо іще й душу. І тут уся вічність і вся надія. Вона - як винагорода, основна наша суть. Якщо лишень ця душа не буде гідна ще ганебнішого зникнення, ніж тіло. Бо в той Світ чистоти і промінневості, не має вноситись щось потворне
Гей, руда! Та не свисти в два пальці,
Верхи з вітром не ганяй учвал!
Ти ж бо не хлопчисько, а дівча.
І тобі кружляти би у вальсі,
А не хуліганити, руда.
Ех, красуне! Виросла вже. Годі!
Обливати всіх дощем не час.
(От розперезалося дівча!..)
Ти, скажу на вушко, збіса горда.
Гонор геть. До шафи йди, руда!
На злотаву сукню із мережив
Зверху одягни небесний плащ.
…О! Свати від літа!
Розбентежить
бабиним теплом
і так - хоч плач...
Ну від щастя, звісно!
А від чого?
Не барися, поки молода,
Заки грудень (кат наш!) не причовгав…
Та… ще не журись!
Танцюй, руда!
Верхи з вітром не ганяй учвал!
Ти ж бо не хлопчисько, а дівча.
І тобі кружляти би у вальсі,
А не хуліганити, руда.
Ех, красуне! Виросла вже. Годі!
Обливати всіх дощем не час.
(От розперезалося дівча!..)
Ти, скажу на вушко, збіса горда.
Гонор геть. До шафи йди, руда!
На злотаву сукню із мережив
Зверху одягни небесний плащ.
…О! Свати від літа!
Розбентежить
бабиним теплом
і так - хоч плач...
Ну від щастя, звісно!
А від чого?
Не барися, поки молода,
Заки грудень (кат наш!) не причовгав…
Та… ще не журись!
Танцюй, руда!
© Наталка Ліщинська
середа, 23 жовтня 2013 р.
вівторок, 22 жовтня 2013 р.
Видохся..... (--_--)
Шоста вечора - тіко чай і молоко, а натомість 5.000 надрукованих знаків із суттєвими, розумовими зусиллями.
Нині, як це не дивно, в зовсім безпечну днину, могла запросто загинути від випадковості. Замість одного препарату, ледь не вжила добрячу дозу тископонижаючих ліків, які вживають від 2-х крапель до 5-10, бо вони скидують миттєво і суттєво. Враховуючи мій норм тиск (або взагалі понижений), швидка могла і не встигнути.
Цікаво так...
Шоста вечора - тіко чай і молоко, а натомість 5.000 надрукованих знаків із суттєвими, розумовими зусиллями.
Нині, як це не дивно, в зовсім безпечну днину, могла запросто загинути від випадковості. Замість одного препарату, ледь не вжила добрячу дозу тископонижаючих ліків, які вживають від 2-х крапель до 5-10, бо вони скидують миттєво і суттєво. Враховуючи мій норм тиск (або взагалі понижений), швидка могла і не встигнути.
Цікаво так...
четвер, 17 жовтня 2013 р.
вівторок, 15 жовтня 2013 р.
субота, 12 жовтня 2013 р.
Андре - надпродуктивний комп, але часом кожна його деталь підглючує.
Аня і Женя - комп з дуууже вмістким вінчестером, але мінімум оперативки.
Велика - швидкісний ноутбук з прискореним рухом курсора, який часом тицяє не туди, але без антивіруса
Мала - невеликий вміст вінчестера, але дуже потужний процесор і стильний, еплівський вид корпуса
Я - комп без корпуса і з кепським кулером, який дуже погано обдуває систему і вона перегрівається
пʼятниця, 11 жовтня 2013 р.
середа, 9 жовтня 2013 р.
Із листа до Малої:
"Учора на півтори годинки вимкнули світло в під'їзді і я мала нагоду згадати ті регулярні соловіївські відімкнення у 2000-х роках, і як цілюще вони на мене діяли. Ми на них нарікали тоді, але це були одні з найкращих епізодів села і життя в цілому. В ці години я могла розглядати сутінки із зорями за вікном і співати в темноті..."
"Учора на півтори годинки вимкнули світло в під'їзді і я мала нагоду згадати ті регулярні соловіївські відімкнення у 2000-х роках, і як цілюще вони на мене діяли. Ми на них нарікали тоді, але це були одні з найкращих епізодів села і життя в цілому. В ці години я могла розглядати сутінки із зорями за вікном і співати в темноті..."
вівторок, 8 жовтня 2013 р.
субота, 5 жовтня 2013 р.
Вимила голову настільки дивакуватим складом, вперше у житті:
Мило приватного варіння (витратила майже цілий брусочок такої прєлєсті!)
Лікувальний шампунь 70 грн. за 50 мл.
Яйце
Заварена трава череда
Тепер прислухаюсь: що, з усього, що на мені побувало, зараз, так гарно, пахне? Намаялась порядно, зате шкіра почувається гарно))
пʼятниця, 4 жовтня 2013 р.
Наш з Доно діалог:
В образє:
"Доно: - Фсьо. Удаляю-с
Я: - Ті мене покідасссс?
- Да. Уви
- Ти так холодно сіє заявляш, что я пітаю сомнєнія в вашей-с любві
- О, моя мадам-с прошу вас-с нє сомневатся в оной
- Правда??? Я щаслів! Отпускаю вас с льогкім сєрцем.
- С оним уду-с. Наша-с встреча била-с давно ужель
- Надо узріться-с
- Я сечас на одре болезни-с, но думаю скоро-с вновь буду здрав-с
- Жду с нєтєрпєнь'єм-с
- О, ето-с придаєт мнє сіли-с". Ми з вами як горлум зара балакам: "моя прелеееесть". Або похоже як Саллі і Сенді балакали з акцентами
Ми, часом, любимо погратись у дрєвность (⌒‿⌒)
В образє:
"Доно: - Фсьо. Удаляю-с
Я: - Ті мене покідасссс?
- Да. Уви
- Ти так холодно сіє заявляш, что я пітаю сомнєнія в вашей-с любві
- О, моя мадам-с прошу вас-с нє сомневатся в оной
- Правда??? Я щаслів! Отпускаю вас с льогкім сєрцем.
- С оним уду-с. Наша-с встреча била-с давно ужель
- Надо узріться-с
- Я сечас на одре болезни-с, но думаю скоро-с вновь буду здрав-с
- Жду с нєтєрпєнь'єм-с
- О, ето-с придаєт мнє сіли-с". Ми з вами як горлум зара балакам: "моя прелеееесть". Або похоже як Саллі і Сенді балакали з акцентами
Ми, часом, любимо погратись у дрєвность (⌒‿⌒)
Накачала стільки книг! І читати хочеться все й одразу. Усіх їх я вже дуже давно "мріяла" прочитати. "Мріяла" - бо не певна, що витягну їхню послідовність, тягучість чи негатив, проте душа просить саме такого - древнього, статного і здорового, а не "піддревнє" і захопливе.
Уіль'ям Єйтс
Іоган Гьоте
Оскар Уайлд
Альфред Тенісон
Вальтер Скотт
Айріс Мьордок
Люсі Мод Монтгомері
до речі, щодо міс Мод: в юнацтві я любила забавність Ен Ширлі. Акторка, що її грала - просто неймовірне руде створіння з притягуючою пикочкою. А сьогодні зустріла фото міс Мод і зрозуміла, що акторка - двійник авторки. Мілєнько!
Уіль'ям Єйтс
Іоган Гьоте
Оскар Уайлд
Альфред Тенісон
Вальтер Скотт
Айріс Мьордок
Люсі Мод Монтгомері
до речі, щодо міс Мод: в юнацтві я любила забавність Ен Ширлі. Акторка, що її грала - просто неймовірне руде створіння з притягуючою пикочкою. А сьогодні зустріла фото міс Мод і зрозуміла, що акторка - двійник авторки. Мілєнько!
Меган Фолоус
четвер, 3 жовтня 2013 р.
Настрій змінився: у нас увімкнули опалення! Уіііі! Так гарно скинути із себе ковдри і пляшки з окропом! Тепер можна жить!
Учора намагалась вирішити максимум за мінімум. В межах двох годин встигла з'їздити в лікарню (я за ними скучила була і навіть хотіла відвідати, якщо без якоїсь над-серйозної причини, але коли потрапила туди, зрозуміла, що не так вже й скучила і волію удаліцца), поблукати по корневищам і затишній пустці Вітряних Гір, вирішити питання в банку. Ну, і замерзнути, як цуцик. Банк сказав мені "всьо ніштяк!", а лікар дала чіткий список ліків на бланку конкретної аптеки - тіпа "бєрітє у нас".
А сьогодні день печалі і тепла
Учора намагалась вирішити максимум за мінімум. В межах двох годин встигла з'їздити в лікарню (я за ними скучила була і навіть хотіла відвідати, якщо без якоїсь над-серйозної причини, але коли потрапила туди, зрозуміла, що не так вже й скучила і волію удаліцца), поблукати по корневищам і затишній пустці Вітряних Гір, вирішити питання в банку. Ну, і замерзнути, як цуцик. Банк сказав мені "всьо ніштяк!", а лікар дала чіткий список ліків на бланку конкретної аптеки - тіпа "бєрітє у нас".
А сьогодні день печалі і тепла
вівторок, 1 жовтня 2013 р.
Тріолан учора влаштував мені сюрприз: відімкнув від інету, за борг, безперечно, але я справно сплачувала завжди і обіцяла й цього разу теж, але затрималась на день.
Я псіханула, абідєлась і рішуче подзвонила майсту київстарівському. Тож тепера у мя інтернет Київстар і я можу безперешкодно перекидати бонуси.
Так, як до Дмитрика :) я не додзвонилась, то зателефонувала іншому, тому, що без батьків. Нас він пам'ятав, як і ми його, поставився дружньо. За півроку, з моменту останнього виклику, хлоп'ятко змінилось, стало радісніше і відкритіше, і півмісяця, як одружилось на тій тернопільчанці, з якою жило; - я рад!)))
Підписатися на:
Дописи (Atom)
https://moonlightsummoneranimelyrics.blogspot.com/2016/09/warabe-uta-tennyo-no-uta.html?m=1
-
Любовь у человека такая, какой он сам. Если он эгоист, то и любовь будет эгоистичная, если псих – то и любовь будет какая-то психоделическая...
-
досконалість не загрожує нікому















