Sugar day

Наша з Доно розмова:

- От, саме простудою я хворіти люблю
- А чим не любиш?
- Ну, чимось невиліковним.
- .... А ти пробувала?
Хтозна, може й знайдеться десь особа, що полюбляє прихворнуть, час-від-часу, на щось невиліковне!..

Доно, нарешті, приїхав з П. Кореї її Моланг.

А мій Бучі, здається, бєзвозвратно утєрян ｡･ﾟ(ﾟ⊃□⊂ﾟ)ﾟ･｡

Перше кавунове щастя （ ´∀｀）

Маман придбала для НазаркА три! Я запала на "Малюка світлячка". Навіть, були думки лишити собі. Він так кавайно зуззит! ( @ ω @ )

Ми з Доно знайшли скарб. Тож тепер Сола виглядає так:

На двох роб. столах в мене розташовуються три заміточки з чотирма анками - для вивчення. Правда, тут запам'ятовується вона гірше аніж через рідкісне звертання до книги

Переполовинений букетик конвалій запахтив балкон з трьома аідкритими рамами так, що провітрити не можу - серце досі давить. Викинути шкода, думаю засушити.
Тож на заміну цій красі, підоспіла інша, більш легка і дика і щиріша.
Кульбабки! （＾ｖ＾）

Коли, після довгої перерви, дивишся на предмет, який вразив - з вражаючою чіткістю згадуються деталі; але найясніше виринають відчуття; ніби знову переживаєш ту мить, всі емоції та думки того епізоду спливають миттво і мимоволі

Пасченятко (*^▽^*)

Взяла у Доно книгу зі старих запасів, а там знайшовся грішок
Тааак, був час, коли вона частенько погрішувала "милком"

Все у нас квітне

Малою я сотні раз проходила повз цей голубник. Навколо нього ширяло безліч птахів і часто бачила там чоловіка, який над чимось корпів.
Зараз там вже немає ні того, ні іншого. Але захотілось сфотографувати на пам'ять, поки комусь не забажалось його знести...

Дивлюся рекламу "сухих сніданків Несквік" і наминаю

І ще два варіанти обробки фоток