Учора, стоячи у Володимирському, помітила поряд себе жіночку з білими трояндами. Постояла вона і пішла. Коли вийшла, по дорозі в парк Ш., знову стрілись мені ці білі троянди. Від дами пахло сильним парфумом, солодкуватим, зимовим, що сам по собі нагадував ладан. Потім наші дороги розминулись, але мелькнула думка запитати назву парфюму, яку успішно подавили. І вже коли "троянди" були зустрінуті втретє, не зробити цього було б ігноруванням знаків долі)) Погляд переляканої жіночки, заглибленої у телефонну розмову, потрібно було бачити. Але коли вона второпала, що хочуть з її душі, доброзичливість розкрилась і повалила. На вигляд жінка була фатальна. Тільки не того фаталізму, що ламає чужі життя, а скоріше того, який нівечить своє власне; який пройшов безліч заплутаних і багатостраждальних стежок, вже має не надто чисту репутацію, що надяскраво висловлено у зовнішньому вигляді. А, проте, чомусь, саме такі люди, часто, попри все, залишаються відкритими, щирими та щедрими і спогад про них лишається теплий.
Щедрість її рясно вилилась на моїх попутчиків у вигляді багаторазових "пшиків". Я себе вберегла і недаремно - з такими стійкими і сильними ароматами потрібно поводитись обережно, а мені ще носити своє пальто...

Jacques Battini - Crystal Edition No.9
NO.9 MADE WITH SWAROVSKI ELEMENTS