Людина могутня. Але тільки у злому. Швидко й легко їй даються тільки ті справи, які віддаляють її від людського образу; бо з ними вона ніби скочується з гори.
Коли ж намагається йти світлим шляхом, ніколи не скаже про себе, що вона велична, сильна й славна, бо знає, як дорого й важко їй дався кожен добрий крок. І коли цю важкість переживаєш, похвалитись нею рідко коли є бажання, бо для себе самого мусиш визнати: "який я нікчемний, якщо так тяжко це зношу", "як я втомився", і "скоріше б це закінчилось"