Хмурне небо і шквальний вітер видули все тепло з хати. Після третього дня такої негоди, закутана в три ковдри, я прокинулась сонячного ранку. На своїй руці відчула тепло і спросоня не могла второпати: то здається мені, чи може піднялась температура? "Не може ж сонце діставати аж досюди!". А виявилось, може! :) Мою руку, відчутно так, гріло низьке, але ще тепле, сонце. І воно ж, яскраво, як ніколи влітку, ніби з усіх сил віддаючи останні теплощі свого серця, пронизувало мої скалки й витесанці аметистів, що розкачуються на бузкових мотузочках над вікном