Мені сьогодні снився світлий сон. Я йшла крізь зарослі й гущавину і раптом, крізь неї, проглянулась вода. Я їй так зраділа, як спасінню. Вона була така ясна і барвиста, якою ніколи не буває в реальності. Далі зарослі стали рідшати, а вода стала розлогіша. І врешті-решт я вийшла до широкого озера. Воно було, як повітря - таким жаданим і якимсь новим. Вода була не високо, крізь неї проглядались зелені острівця землі, але вся ця картина разом... ніби визволення - нове, але й знайоме десь і звідкілясь. І почало дихатись вільно...