Учора їздили шукати мені весняне вбрання. Їздили не просто аби куди, а в бутіки торг. центру SkyMall, вперше, що було цікавим досвідом. Наші поневіряння не описуватиму; і результати теж...
Бутіки. Я була приємно вражена тим, що там спокійнісінько можна купити речі людям класу нижче середнього. Про якість судити не буду (про оригінальність речей тим більш), але на вигляд і дотик вони значно пристойніші і оригінальніші. А палітри! Особливо серед дорогих... Принаймні, тепер я знаю, що існують на світі речі, які б я одягала і з неймовірним задоволенням!
Щодо обслуговування... не знаю... чомусь воно там надто приємне. І справа не в професіональній ввічливості (були й такі представники і це відчувається), а саме в людях.
Пам'ятаю, як Задорнов говорив: "когда я захожу в магазин и вижу консультанта-гея, подхожу исключительно к нему"; трапився і нам такий. Тут багато є що сказати... В наш час дуже і дуже велика частина молодих людей виглядають жіночно, але тут.. тут виглядало все інакше і ясно було відразу. Взагалі, цікаво вийшло. Ми зайшли і привітність цієї людини прямо вилилась на нас, як з відра. Привітність, не нудотна усміхненість, доброзичливість... Виглядав він, звісно, бездоганно, але, як і людина, був надміру приємним, небайдужим. Дзвінко і дружньо попрощався. І тут ми заходим у наступний магазин: все так само: розпростерті обійми продавців, беззаперечна ввічливість.. але тут сильно віяло вишколеністю.
І ми вкотре переконались у гідності, винятковості таких людей. І вкотре серце наповнилось теплотою і безмірним жалем до них...
В цілому, шопінг виявився доволі таки "занятной" річчю, якщо просто бродити і скуповувати, а не шукати і вибирати. Але, як жінки можуть займатись ним в такій кількості, мені невтямки. Можу лиш щиро пожаліти їхніх чоловіків.
Вдома, від виснаженості, рятувалась сальцем із Кандакузівки і борщиком. Але загало, я вкрай розбита і виснажена.

Із радісних плодів дня вчорашнього: бавовняно-кашемірова кофтинка брудно-рожевого кольору - невимовно красивого! надивитись не можу.
І мережево плетений, білий берет - така прєлєсть!
Ну, і якщо врахувати ту весняну куртку, кольору слонової кістки (нічьо так!) - я змінила темне вбрання, на одежу з тонким натяком на бабський стиль

п.с.: зараз, тихо насолоджуюсь довжелезною дорамою (корейський серіал) "Глорія" - премилі герої і актори, не нудний і не нервовий сюжет - просто спокійне проведення дозвілля в задоволення))