Пагаварім о корейцях:

Song Hye-kyo

Познайомились із нею у серіалі "Ва-банк ( тут про нього писалось )". Надивитись на неї немогла. Але з часом, коли більш зблизилась з азіатським кіно, утворилась до неї неприязнь: в ній помітне чимале самозамилування, показушність, манірність. Наприклад

Son Ye Jin

мені подобається значно більше. От тільки не розумію чим. Бо в ній теж є притворство; така собі до сліз миловидна тихоня. Але доброю овечкою всередині я б її не назвала, хоч зовні вона овца овцой. Від Hye-kyo хоча б знаєш чого чекати, в неї все на виду; а тут не так.

І ще є одна особливинка у Hye-kyo: від неї перехоплює дух. Сумнівна опуклість губ (чи не підкореговані вони косметологами?) і дратівливе зображення емоцій, а не їхнє переживання, це все не нівелює того факту, що в ній є якась незрозуміла чарівливість і заворожливе сяйво. Чи то через бліду, порцелянову шкіру, чи через чітко окреслені наївні оченята, але не задивитись на неї важко