Коли у серці  

спокій —  

такий нечастий,—  

то навіть бій годинника  

послухати цікаво.

Гострий погляд  

низенького чоловіка,  

котрого я щоразу бачу в трамваї,  

запав мені в душу  

останнім часом. 

Долинув здалеку  

сопілки звук.  

Через те, що голову  

нахилив, чи що? —  

закапали сльози. 

Неначе танцює дракон —  

злітає в небо пустельне  

і в ньому зникає дим.  

Дивився б на цей танок,  

аж поки мого життя! 

Яка приємна втома!  

Це завжди так буває,  

коли не зводиш духу цілий день,  

і врешті закінчиш  

якусь важливу справу.

Ісікава Такубоку