0:05 - вже ніч) Тож:

Вже ніч. В плеєрі

Ólafur Arnalds – Raein

Ólafur Arnalds – Near Light

Ólafur Arnalds – Fyrsta

Ólafur Arnalds – Lost Song

а в планах "7 П'ятниць City Cafe"; але це буде не так скоро.

В статусі "десерт дня" пиріг Шарлотка. Знову насувається спека. Всі "книги для душі" закінчились; точніш, вони є, але час їм ще не прийшов. Від вище представленої музики тягне або в щільну меланхолію або в далекі далі.
Учора мандрували Києвом, його древніми, напіврозваленими закапелками. На всіх вулицях, що ми охопили нашим маршрутом, пахло старовиною; змішанням господарських вечерь, світлом з вікон, запахом старої цегли та теплуватим скупченням пам"яті. З їхніх арок фахає духом десятиліть; а на тлі височіють багатоповерхівки.
Дуже майстерний хід: лишати ці розвалюшки понад дорогою, а в глибині дворів - щоб не помічали пропаж - валити цю естетичну і старовинну архітектуру і будувати свої дорогущі квартири, від яких простим жителям ні тепло - ні холодно. Про те, як вони псують ландшафт старого міста, я вже мовчу. Вул. Богдана Хмельницького; околиці парку "Гончара" (у парку навпроти сторічний фонтан і вирізьблені з сухого дерева бабки (стрикози), будівлі МНС та вулиці Ярославового Валу (Золоті Ворота).
По дорозі зустріли, інтелігентного вигляду, молодого чоловіка, що зажурено поглядував з вулиць на мобільний перед носом - видно іноземець приблукав))