Я всеодно лягаю на світанку, і в селі також. Привідкривши вікно слухаю соловейка; а потім подає голос зозуля - у Києві її не почуєш. Вона втілення сокровенності світанку.
Сіріє біле підвіконня і краї вікон. І в смирному світлі ранку відливає сріблом трикветр на металевій приколці
--
SE
Немає коментарів:
Дописати коментар