Мулань / 花木蘭

 Спочатку він виглядав якось урізано. Далі - краще, та все одно здавалось, що можна було більше розвити ту, чи іншу тему. Напевно ядро сюжету розташовувалось наприкінці.
Моменти трагедій, де режисери люблять вставляти несамовитий крик того, в кого болить душа - тут замінювався влучною музикою - ось це оригінальний хід!
Багато плачуть - так; але завжди в тему. Нічого зайвого. Сподобалась - язик не повертається сказати "романтична" - лінія почуттів, їхня стриманість.

Її вже не можна було відсторонити, бо вона отримала визнання. Та через цю її "прив"язаність", одного разу, уся армія могла вагомо постраждати. Зрозумівши це, він пожертвував своєю славою заради народу і заради того, аби вона не збожеволіла від каяття за такі випадки, як з охороною провізії і гірші.

Була переконана, що без постільної сцени не обійдеться, але творцям вистачило розуму не втулити її на полі бою. Навіть поцілунків, навіть красномовних зізнань не було - ото вже потіха! Навіть не легко було, не відразу вдалось відійти від закінчення.
Шику і китайської помпезності не було, але не можна сказати, що фільм виглядав бідно.
Загалом дуже схвальні рекомендації і враження! Давно не переглядала такого спокійного, емоційного, хорошого кіно

п.с.: Ой! Я й забула, що це фільм про Мулан!
п.с.2: Вітас дуже гарно вписався в образ "Сина Неба" ))) Шкода лиш, що потім він виявився слугою шаньюня; але вірним слугою)
п.с.3: тільки-що дізналась, що на роль головної героїні претендували Чжан Цзыи (!!!), Мишель Йео, Лю Ифей! З першою це був би звичайний китайсько-американізований фільмєц ( і я б його точно не змогла подивитись), з другою щось таке низькопробне (та й застара вона), а з третьою - неправдоподібно - надто ніжна. Како шастя, що ніхто з них не пройшов!!!