В блакитному є легкий домішок рожевого, хоч і менший, ніж у фіолетовому. На погляд він холодний, але не крижаний, не жорстокий.
В зеленому - природному, кольорі трави та листя - присутня нотка жовтого, а він неодмінно також має своє тепло, легке таке, ніжне, проте квітково-п"янке.
Бірюза ж щось абсолютно чуже всім кольорам, усамітнене та неприкаянне, свіже, легке і водночас тиснуче на свободу. Сталево-холодне та все ж живе, не "ніяке", а озлоблено-притягуюче, впевнене/беззаперечне у своїй унікальності та призначенні
Немає коментарів:
Дописати коментар