Ось знайшла одного японського дизайнера вишивки Kazuko Aoki, і "як не дивно") по конюшині.
Саме картини вишивала дуже давно. Але, чи то через миловидність та витонченість схем, а чи то через думку, що це зробила японка сумісно з давнішнім захопленням ненав'язливою красою їніхніх побутових речей... факт в тому, що з'явився в мене сильний потяг оточити й себе подібною ніжністю, навіть ціною вимушеності знову взятись за голку від якої мене вже кидає в жах))