Перериваюсь на інше читання, але все одно повертаюсь до Андрія Ворона. І все в ньому підштовхує мене до нових і нових умовиводів. Я не можу не дивуватись з того, у який період і яким чином до мене прийшла саме ця книга. Не даремно кажуть: знання це - сила. Не можна жити чужим розумом, особливо у суперечливих питаннях. І те, що ми не вчимось на чужих помилках, а мусимо вчинити свої - і це правильно: кожен, на одному й тому ж, вчиться Власної мудрості в якій буде переконаний і про яку вже зможе розмислювати. "Все досліджуйте, хорошого тримайтесь" - ап. Павло. А осінь, крізь прочинені двері, п'янко пахне собою: листям, північним вітром і сонцем... І хочеться Жити. І любов до життя нікуди не зникла. До тих, хто щасливий й до тих, хто його також любить

Погралася з Конні і боке - аж на душі легше!
(*´∀`*) Я обожнюю мій "Притулок сонця"!Тут стільки світла! Воно осяює душу і дарує об'єкти та можливість для фото-ігор. Я б хотіла застати тут морози, щоб побачити розмальовані ним вікна та сонячні іскри на ньому, які в Києві я жадно виглядаю і рідко-коли дочікуюсь

FREEDOM★
BE FREE

Подлинный траур - не надрывающее душу отчаяние, скорее горечь
Екзюпері

Подлинный траур - не надрывающее душу отчаяние, скорее горечь
Екзюпері

Чувства проходят, когда люди устают (от непонимания)

У меня, например, нет сил ни на что, когда я устаю. Я стала зависима от тех, кто обо мне хоть немного беспокоится
"1% вероятности"

Плоть и кровь - это лишь то, из чего мы все состоим. В настоящей же семье единственное, что имеет запчение, это душевная привязанность
"1% вірогідності"

Все, до чего нельзя дотронуться или увидеть глазами, набирает силу, если им пользоваться