вівторок, 4 грудня 2012 р.

Висмикнула кабель інету з компа і чекаю щоб провайдер відновив зв'язок, може полагодив там щось присипане снігом.
Але це добре) Поки чекала подивилась "Віднесені привидами". Давно вже я милилась їх передивитись - на годинку повернутись у рідне і здаля побачити дуже рідне, до болю знайоме, хоч і невідомо звідки. Побачила) Рада))
На черзі остання, довершуюча перлина: "Дуелянт"))
А ще я сьогодні, нарешті, здала фото у друк. Експеременти - корисна річ. Виявилось, що під боком є миттєва "друкарня" з наявним моїм улюбленим форматом
Коли я була малою, то страшенно любила один фільм:

"Дом летающих кинжалов"



Це була ціла епопея в моєму житті. Музика його - як завжди в Д. Імоу, музика - чи не найбільша цінність і точно найбільша запорука проникливості - багато років була для мене скарбом. Не знаю скільки разів я його дивилась, але виявилось, що репліки усі я знаю чи не на пам'ять.
Підрісши і набравшись максималізму (тепер я розумію, що й у мене був такий період і я його, здається, вже пережила - дивовижна річ!), якось спробувала знову його переглянути і вразилась: як можна було дивитись таку тупу, банальну муть, та ще й так її любити?!
Тепер - коли я, здається, знову підросла - мені захотілось ще раз його покуштувати - інакше це не назвеш. І знов здивувалась: в самому ранньому дитинстві я таки була права! От тільки тепер поглянула на це по-іншому:
Фільм зовсім не "брєдовий". Звісно, не без погрішностей, але вчинки і почуття героїв цілком піддаються поясненню і розумінню; навіть участі. Можливо в ньому дещо прискорені події - Америка не любить тягнути кота за хвоста -, але й на це є підстави.
Грі акторів.. як це не дивно, віриш! Переважно. І здається, що знаєш послідовність кожної емоції, яка має відвідати героя після певних слів. А у відповідь на свої здогади, бачиш очікуваний вираз обличчя.
Те, як вони реагували на події; якими ставали; що в них змінювалось і чому. Було надзвичайно приємно спостерігати цю продуману реалістичність. І водночас це не просто якісна, але суха стрічка. Це справжня, "рафінована" романтична історія у кращому розумінні цього слова і у найкращому своєму вигляді! Очищена від вульгарного бруду і насичена виключно необтяжливим, але пристрасним коханням з відтінком дружби і грайливої легковажності, що зробила його ще більш оціненим і "преобразующим".
Я отримала колосальне задоволення - хоча це дуже грубе слово для того, що я пережила - і здобула свою втрачену, власну цінність, що оселиться в моєму серці знов



понеділок, 3 грудня 2012 р.

Так-с! Нервочки здають порядно.
Доволі цікаве джерело зображень "th3wings" мене суттєво-так дратує своєю реакцією на мій вибір картинки. А шкода... Суто чоловічий такий погляд на естетику там гуртується
Північний вітер приніс нам сніг.
І ніжність біло-пастельних відтінків. І прегарні фото.
Він дме прямо у наші північні вікна, вони поскрипують, поохкують і ти віриш зимі, що вона холодна

неділя, 2 грудня 2012 р.

Звітувати нема натхнення. Скажу лишень, що сьоня ми з Ангелом пекли печеньґи для Дівчинки. Грали в "Морський бій",.поки застигало тісто. Мої руки особисто познайомились із сирим яйцем, яке, застигаючи, створювало дивні відчуття. Фотались на Констанс масними і "борошняними" руками) Вирізали з тіста кружальця; скручували, розкочували залишки і знову вирізали. Пекли, мастили і багато сміялись.
А ще я, з превеликим задоволенням, з "поверненням додому", читала "Володаря перснів", до приходу Доно.
А фото вийшли пречудові! =)

субота, 1 грудня 2012 р.

Чтение является причиной возникновения собственного мнения. Будьте осторожны!
Слухаю 17 пісню. Давно хочу вимкнути комп., а не можу відірватись.
Нарешті підключила Малюка до компа і адекватно проглянула, які в нього виходять фото. Ну... загалом очікувала кращого. На його персональному екранчику вони виглядають просто карколомно, а от в реалі.. віддають червоними тонами, як моя мильничка оранжевими; додають незапланованої яскравості...
Але... ну, що тут говорити? Я ніколи б не домоглася від свого фотіка такої деталізації, таких непосильних здобутків при поганому освітленні. Як і будь які фотоапарати, вона молодчинка при денному освітленні; ще більша детальність проглядається коли світла менше.
Звісно, щоб вийшло краще, потрібно довше і ретельніше погратись, що непросто, в моєму випадку: в цьому й вся проблема.
Втім, з нею я значно ближча до тієї омріяної цілі.
А от з ручними установками ще потрібно потоваришувати. Вони чинять не старанно і замкнуто; і в цьому дуже вперті! Тоді, як автомат поводиться найзухвалішим, найсвавільнішим чином!
От такі от у нас трєнія!
Пішла читать (сподіваюсь, хоч цього разу успішно):






https://moonlightsummoneranimelyrics.blogspot.com/2016/09/warabe-uta-tennyo-no-uta.html?m=1