З нашим клопітким життям, рідко вдається потрапити під нічний дощ та ще й осінній. Такий теплий і приємний, пахучий і свіжий. Коли в такий момент йдеш на зустріч з подругою в затишному Мак'у, його вогні вдалині виглядають такими домашніми)) А повернення додому настільки по-міському затишним, безкінечно затишним! Затуманені вікна 6'го тролейбусу сяють різнокольоровим боке вуличних вітрин, фар та ліхтарів. А бус поскрипує й похитує, вколисуючи тебе, сонливу...
Скетч із фотки і я осягнула, що перо - це моє все, так я бачила собі процес скетчингу і не могла досягнути цієї легкості лінером. Це прекрасно. Амінь.... 😁