Вирішили з онні з'їздити на Оболонську набережну, надворі тепло і свіжо... Думали пройтись, взяти кави, але вийшло так, що просто спустились до самісінької води, так і не дійшовши до "цивілізації". Подихали водою, подивились на водну димку, на Московський міст і невгамовних чайок. Закріпила прогулянку волинка і маленьке вогняне шоу, в сквері біля Архангела Михаїла. Це так сильно нагадало мені мої київські мандри! Здається, вони були настільки давно. Вони і справді були давно. На зворотній дорозі купила собі тістечко Вишневу гірку у жіночки. Тато каже: "щось мені здається... ти.. радієш життю". Я замислилась. Таки так, йому не здалося. Сьогодні я знову дихала Києвом...