Все! Посткросінг, як такий, втратив для мене особливу цінність після того, як я знайшла Се Кванга і Он Чжо - корейчат, веселих, милих і дружніх, які зраділи можливості приватного листування з українкою. Он Чжо взагалі виявилась з українськими коренями по маминій стороні - от тут я була дійсно глибоко вражена. Її, глибоко патріотична, листівка, вся в Шевченкові та ін., лежить в книзі, очікуючи правильно написаної адреси.
Се Кванг задирає мене написати адресу хангилем - зайва рисочка і листівка пішла не туди
( ≧▽≦ ) тож я "пожалуй" не ризикуватиму))