Передивилась "Мед и конюшину". Лише вдруге, хоча анімеха була з тих, які запам'ятались, як щось, що знає тебе дуже добре.

А тоді пригадалось, як давно і сильно бажала переглянути "Вовчиця і прянощі". Ооо, це епопея в житті! Світ у 13 серій, що глибоко торкається язичницько-міфологічно-древньої частини мене. І музика! О, музика, це окрема частина.

Столиця гідно і ласкаво простягає мені свої втішності, і я їх радо приймаю й пускаю в себе. І однією з переваг повернення є можливість посумувати за залишеними й відчути, що це не належність, а дар і ти ним трепетно дорожиш та його жадаєш