З дитинства мала категоричне переконання, що привабливість завада прояву особистості. А надто, її розпізнаванню сторонніми. Якщо ж людина таки не може не звертати увагу на зовнішність (сама мусила визнати, як важко побороти вплив зовнішності на нашу підсвідомість), то я волію аби її погляд тішило те, як хто тримається, як розмовляє, як рухається і, навіть, як одягається - це також прояв індивідуальності. Але не на правильні форми, наявності яких ми завдячуємо лиш природі, але, забуваючи про це, пухнемо від марнославства