Останнім часом подумую про акваріум. Колись давно - коли ще був набір киця-хома-рибки - у нас він був, але доглядав за ним тато і він був не надто приглядним. А зараз мені захотілось водички. І зелені.
Мою затію не підтримали, тому я тягнула. І тут, одного вечора Доно пита: яке населення я хотіла б в акваріум? Ми подумали і на наступний день поїхали на куренівку.
Спочатку ми з Анькою хотіли маленький, круглий і золоту рибку. Потім дві - бо одній буде сумно; потім квадратний, бо в круглому довго не живуть; потім більше літрів ніж 20, бо за меншим більший догляд; а потім дізнались, що золоті не покатят, бо одній рибці треба від 30 літрів. Але! тітонька подарувала нам золоту рибку, чим спровокувала купити ще 3! Тож поки вони живуть у акваріумі матері Доно (іще одна схожість: Вален і я - "рибки ня!", Бдж і Анька - "нащо воно тре?!") і статус їхніх "нє подтвєрждьон".

А ось розмова із сестрою:

Я: Хотіла золотих, але саме вони мені не світять - надто чутливі

Люда: Рослабся и получай удовольствие.У папы машинки,а у Сони аквариум,все по чесному:)

Я: )))) так йому і скажу))

Л.: Чого,бери золотих,поживуть трохи побачимо.

Я: Нам побачимо, а їм - вічна пам'ять!))

Л.: Неотступай, це доля. А век у них и так короткий. Зато жить они будут в шоколаде:)

Я: )))) Думаєш? Хіба в любові. В любові і мутній воді)))

Л.: Точно)) а мы им будем диферамбы петь