Жужу каже, що щастя - це лінь; а любов - це постійний рух. А я подумала, що потрібно більше замислюватись над чиїмись відчуттями. Не в плані вивчення психології, а в розумінні чуйності, в повсякденних дрібницях: якщо я вчиню так, як мені хочеться, як почуватиметься від того той, хто поряд; не "що він про мене подумає", а саме, як йому стане на душі. Таким чином ти переводиш власну, зациклену увагу з себе на світ