Бог суворий, коли говорить про твій власний гріх і милостивий, коли говорить про чийсь. Чому? Бо людина немічна, як стеблина. Сама вона повинна боротись зі своїм злом, а із-зовні має бути прощена і пожаліта, бо їй дуже тяжко побороти ті недобрі коливання душі, а якщо вона старається, то гідна подвійної похвали