Учора, щоби не гуляти просто біля дому, освіжитись вечірнім повітрям вирушили в парк Шевченка. Здалеку почули музику. Виявляється, біля того танцполу, де я колись споглядала ірландські танці, щоп'ятниці і суботи влаштовують сальса-дискотеку. Люди, що вже знають і просто пересічна молодь витанцьовує під запальне і просто мелодійне латино. Без скутості та закритості, але й без вульгарностей та розкутості - весело, чуттєво і зі сміхом!
Ми сіли в куточку, взяли собі підсолоджене еспрессо і споглядали це превеселе дійство, часом зриваючись на сміх, від особливо завзятих танцюристів. А потім, після закінчення о десятій, вмостились на лавочці і просиділи за одинадцяту ночі. Дні зараз такі, що хоч якийсь натяк на свіжість приходить тільки ближче до півночі...