понеділок, 22 липня 2013 р.

Не знаю куди вилити свої емоції, тому пишу тут.
Мене настільки затягнув цей серіал! Тільки "затягнув" не те слово - я його просто полюбила. Да, закрутили вони аж занадто, ніби писала доволі розумна школярка, які неодмінно треба було показати вир пристрастей, не зважаючи на елементарну якість решти сюжету. Проте, і "решта сюжету" після 2-3 серії стає доволі непоганою.
Так, смазливе пацаня зробили справжнім рембо-захисникомдосмерті - це надто відвертий драматичний перегиб, але не може не зачепити тих же школярок, та й більш страшу частину жіночої (нікуди правди діти) аудиторії. Проте: в, ну надто, премильному пацаняті, дійсно присутнє щось серйозне і надійне. А як плаче головна героїня! Переконливо. І вже точно цей, хоч і заверчений, сюжет не лишить спокійним і незацікавленим. Одним словом: можна сказати, що серіал вдався.
А тепер про основне обурення: спаскудити. такий. хороший. початок. втратою пам'яті!!?
І це на 9-тій-то серії з 18?? Сподіваюсь на 18 все й завершиться.
Втім, почавши 10, можу припустити, що вони все ж дуже плавно і правильно все обернуть, насичено, але не затягнуто проведуть і гідно закінчать. Мєчти-мєчти!...

Немає коментарів:

Дописати коментар

https://moonlightsummoneranimelyrics.blogspot.com/2016/09/warabe-uta-tennyo-no-uta.html?m=1