середа, 24 липня 2013 р.

І розповісти-то нікому. Тому-що ніхто не відчує того ж, а отже й не зрозуміє. Тому, навіть, в блозі писати про це не хочу.
Тепер я ще глибше загрузла в Японії і по-справжньому мене чіпляє тільки те життя. Тепер я ще краще розумію Доно - їй просто іншого виходу немає, якщо вона набула того ж стану, що і я.
Ці емоції, серед побутової повсякденності - корисний досвід щоб могти розуміти людей, котрі опиняються в фанатичних ситуаціях і чинять егоїстично з іншими. Але тепер моє власне життя, з тими цінностями, які я мала, здається мені аж надто дрібним та несуттєвим, і настрій вдома цьому дуже вдало сприяє.
Сподіваюсь ці "фантазії" таки минуть, і сподіваюсь скоро. Мабуть, приблизно те ж було і у ва-банк, 8 років тому, але тут менш тривожне і більш особистіше

Немає коментарів:

Дописати коментар

https://moonlightsummoneranimelyrics.blogspot.com/2016/09/warabe-uta-tennyo-no-uta.html?m=1