Прийшли-таки мені збірки Масаока Сики з Росії! Забирав тато. Своїм коштом, спішив щоб до закриття... Приніс додому і вздумалось щось йому читнути! Спочатку нерозуміння, потім здивування, далі, навіть, злість і закінчилось все розпачливим зітханням: "56 гривень!" - я осталась нєпонята))))
Колись і дядько-меломан, почувши Ogi no mato, сказав, що ми купуємо усіляку хр..ю.

А я, читнувши увечері кілька віршиків, ніби масла на душу вилила:

Над книгой склонившись,
жду, когда испекутся мандзю. 
Крик перелетных гусей

Хайку, як запах повітря після дощу. А танка, як вечірній аромат скошеної трави