"Нарешті я знову набула ту пресильну і знайому - ніби, не лише по книгах - атмосферу, вийшовши з земель Елронда. Це трішки сумне щастя і душевна втіха знову зупинитись у таких знайомих і дорогих місцях. Словами цих унікальних відчуттів не передасиш, їх і зрозуміти не зрозумієш. Сюжет мізерний, монотонний - від дня до ночі; ніч перечікуєш за страхом, а день іще тужливіший. Але дороги ті яскраві і чіткі, ти дійсно по ним йдеш. Бачиш усю велич і всю похмурість. Чомусь ці картини так легко малюються. Відходячи подалі від пафосно-убогих голівудських образів, мені легше зорієнтуватись і намалювати найправдивішу картинку".

А зараз я вже в лісах Фангорна. І все - та ж дорога, той же ж дух: сухої древності і волі. Я ясно, всюди відчувала його в 15; зараз мені потрібен путівник щоб знову в нього зануритись