Давно приглядалась до території "Паркового міста", але там все таке солідне, що побоювалась сунути носа. Сьогодні, прогулюючись, наважилась. Почувала себе порушником порядку, шукаючи вхід. Скрізь ворота, місцями позачинені... Але він таки був! Парк доволі великий, дуже доглянутий. Прекрасне місце для спостерігання неба і дихання зеленню! Сподобалась спритність засновника цього житлового комплексу: людина вловила той момент, що в цьому місці проходить лінія високої напруги і ніхто не зможе там нічого побудувати; а значить територія вільна - можна зробити величезне місце для відпочинку. А так, як єдине це було б надто альтруїстично, побудуєм ще й солідні будинки і продамо за.....
Спочатку йде парк, а далі, майже, недоглянутий ліс, тільки стежинки з гравієм: саме тут я б читала книги..) Лебеді, качки, острівець з містком і альтанкою... Лебідка на гнізді, а поряд качури запхнули голівки під крило і сплять. Квітучі каштани поспускали гілля до води...
А вже вдома почула перший, в цьому році, грім. Громик! (⌒‿⌒)