Останніми днями читання взагалі не йде. Кілька сторінок на день - ось вся діяльність, яку вдається пригадати увечері (точніш, пізно вночі). В такому розкладі, навіть, більш-менш успішна спроба лягти раніше, ніж під ранок, вже скидається на "немарно прожитий день". Нікому нічого!

Є підозра на те, що просто засиділась, застоялась в своїй затишній недоторканості. А погода така нестабільна, що й вириватись кудись ненадійно. Хочу, принаймні, в кав'ярню біля будинку вилізти; якщо не вдалось на концерт Коляди і не скоро світить у костел чи філармонію.

А взагалі: дисципліна - свята штука! День потрібно ділити на години і їм суворо слідувати; встановлювати собі якомога більш небажані завдання; лиш тоді вималюється "дозвілля" і "життя"