Діти бояться темноти. Коли їх запитати чого саме вони в ній бояться, вони не назвуть нічого конкретного; страх виникає перед тим, невідомим, що може бути в цій темноті, чого немає, але що невпинно малює уява. Коли діти виростають, їм вже не личить цього боятись. І тоді "дорослі" вигадують неіснуючих маніаків, злодіїв і псів, які, нібито, чекають на них у темряві. Але насправді вони, як і в дитинстві, просто бояться "монстрів" в темних закутках