Ну, от... Сьогодні відбувся апогей, заклучний штрих моєї урбанізації, те, чого я була ярим противником: я встановила wi-fi!
Правда, встановила не татові, а собі, бо на його старий комп ще потрібно купити мережеву карту.
Встановлював майстер, який за ту годину-півтори став рідним і близьким настільки, що й не знаю, як це не буду його більш бачити ))))
Наговорились ми з ним про всяке-всіляке! І пожартували і пообурювались/понарікали. Поцікавився книгою у моїх руках, сам же читає Толкіна. Таке молоде, що аж мале, а вже має трирічну, вреднючу доню))) Розумно-адекватне і ненав'язливо-відкрите.
Тож зараз кабель мого рідного Тріо валяється десь за диваном, а сиджу на Києві - будемо випробовувати!