Я скучила за Натсуме. Пам'ятаю, як дивилась.. це був особливий час: зовсім вимикалось світло - і телефони) - і в повній тиші та недоторканості переглядалась одна-єдина серія - як і з "Теплими історіями" - їх неможливо читати гуртом, інакше втратиться смак.
Не раз виступали сльози - саме радості і втіхи від того добра.
А такої атмосфери, як в Натсуме, якої і створювати непотрібно - вона сама тебе захльостує - треба ще пошукати.
Тож, піду-но подивлюсь серійку...