"Я тебе чекала)) до нас не приїхав геолог( пішов сніг і припорошив усі плани, ніби підклав чистий лист)" - Руда.

Написати нічого, але завершити день без допису не хочеться. Перевірила тел. на віруси - знайшло 5, у віджетах на тему котів і кави - жаль.. Але таке щастя знову отримати його працездатним, з активною мережею. Хай, навіть, це й буде самонавіюванням)
*
Всі три програмки нотаток на тел. знайшли свій вжиток: одна - чудово справляється із функцією нагадувань; інша - лиш мої дописи; а третю я напередодні пристосувала для списків - кому, що подарувати, що купити, що не забути; коли це все в одній прозі, доволі незручно виходить.
*
Мала сповістила мене, що шостого квітня о (!) сьомій ранку, вона ізволіт мєня посєтіть. А від'їде наступного дня. Цікаво: що вона собі думає? Навіть якщо я ляжу о дванадцятій - чого ніколи не станеться - то восьми, а тим більш 10-11 годин я не висплю! Бєспрєдєл!
Але я її чекаю. Це має бути круто. От би кожен з них, хоч раз у році, приїздив, хоч на півтора дня. Так, це було б круто...