Камелия: Проект "Пусан"/Camellia: Busan Project

Загалом, можна сказати, що "проект" дуже достойний. Сильний, дуже сильний. Атмосфера нестримна, як море. А от щодо моральності цих фільмів... можна засумніватись. Безперечно, "щось" автори сказати хотіли і те, як їм це вдалось - вимагає шукати в фільмі позитиву і повчання; але в цілому - не найствітліша річ, за виключенням...

Першу історію я взагалі не дивилась. Мало того, що вона .. дивна! до неможливості, та її "любов".. ну, це вже край. Проглянула лиш кінець. І по ньому зробила висновок, що фільм мав би бути нічогеньким, чуттєвим і страждальницьким, але... якби не та ідея перевтілення рибника в "пуссі кошечку" @_@

А кінець і справді був сильним. Під невимовну інтерпретацію "Дунайських хвиль", плач людей, різного віку, за любов'ю і від спогадів про пережиті страждання.

Зате другий восполнил міру нормальної трагічності. Суто в японському стилі. Такий знайомий відтінок розпачливого трагізму і щему в серці; його неможливо, так просто, позбутись; та й недуже хочеться, бо він болить і гріє водночас.

У третій же історії, єдине, що гріло це Ду.

Так, історія про любов. Жахлива історія. Про те, як у близькому майбутньому вона витягуватиметься із мозків закоханих і нею торгуватимуть; дуже цинічно торгуватимуть; рахуючи скільки разів був секс, наскільки вона тривала і які професії в учасників. Буде й чорна торгівля, "піратська". Людей викрадатимуть і витягуватимуть насильно. За "партії" з "любов'ю", між конкуруючими фірмами, відбуватимуться побоїща зі смертельними жертвами. А хтиві, неосвічені багатійки віддаватимуть величезні гроші, щоб пережити таку любов.

Фантастика, так, але дивлячись на це, стає страшно і починаєш радіти за те, що світ досі настільки "відсталий" і такі святі речі ще живуть і утворюються самі по собі.