З появою Соли стільки радостей трапляються щодня! Щось нове встановиш, а воно обов'язково гарненьке і тііішишся!! Але й часу йде стільки! На пошуки і розбирання "задачок".
Почавши більше ширятись у цих (програмно, іт-шних) колах, починаю розуміти, що.. величезний відсоток молоді живе для того, аби придбати новий гаджет і копирсатисяя в ньому - глибоко і складно - до посивіння. Коли їм ще турбуватись - чи взагалі звертати увагу - про стан суспільства, моралі, розвитку, екології і світу, в цілому? А про читання, саморозвиток і релігію я замовкаю взагалі.

В нашому житті існує багато подій і поводжень на які важко дати пояснення. Не будучи спроможними його дати ми дратуємось, зриваємось на інших. Часом, ми не можем їх дати бо не хочем визнавати; в тому числі й близькість бід і пропащих діл.
Учора на нас з мам прийшло осяяння.
Є в мене одна приятелька - "пелюшкового" дитинства. Малими, ми не надто ладнали - хоч і були нерозлучні -, в нас абсолютно відрізнялись погляди, цінності і смаки; і вона ставилась до мене з деяким призирством. Але подорослішавши, вона змінилась до невпізнанності: в неї витончився смак, характером її я почала захоплюватись і втішатись; та й в цілому, у нас з'явилась глибока взаємоповага.
Зустрівши хлопця - першого і останнього -, вона знову, якось неочікувано, змінилась. Правда, не відразу. Спочатку все було стандартно, а потім у її ставленні до нього з'явився якийсь сум, чи, навіть, приреченість. Вона вела себе украй дивно: чіплялась за нього, як за щось безцінне, хоча він, м'яко кажучи, не віддавав особливістю. Захищала, агресивно відстоювала, збиралась довго чекати... А він.. він поводився (і поводиться тепер, будучи чоловіком і батьком) не гідно такої відданості.
І зараз, зіставивши усі багаточисленні епізоди, ми здогадались про його залежність. Це лише здогад, теорія, але завдяки ній, усе, що не пояснювалось, вмить стало на свої місця.
Її сім'я... сім'я надпростих людей. Доброзичливих, милих, затишних, тихих. Вони для нас.. для мене особисто, щось ближче за родичів; щось настільки невід'ємне... як "філія" нашої родини. І тут, в такій близькості, таке далеке до сприйняття явище, яке досі вважалось наділом розпутних, неблагополучних, розпещених...
А головне... що в цьому ж році, це вже другий, ідентичний здогад; і в такій же ж близькості. Перший несамовито болить...
А ще, від цього стає страшно.