Можна лишень уявити, який це захват і яке видовище: дивитись на таку, невимовно красиву, в своєму спокої і благоліпності, планету, як наша - вдень; і на велично-осяйну, що перехоплює дух безліччю вогнів - вночі...
Дивитись на неї з недалекої відстані: наприклад з місяця.
До речі: до місяця 385 тис. км. - всього!

"Небо Амальтеи. Юпитер закрывает область около 46"