Всесвіт відкрився і ми з ним одне!
Минув мандрівний день. Відвідалась "Нормандія в живописі". Насолодилась запахом осені; назбирала листя. Завершився він карколомним небом, якого я ще не бачила у своєму житті; багато вражаючих, неповторних небес бачено, багато з них знано близько, а це.. не те, щоб перевершило, просто воно було воістину незвичним і перехоплювало дух; як дар і знак від Них.

Спати хотіла неможливо як! Але випила чашечку міцної кави (нарешті, так багато, так пізно і таку міцну) і тепер я у серці міста, частина життя, натхненна і вільна!
Може (мабуть) це було дурістю, але це прекрасно!