Я вовсе не хочу, чтобы из меня вышло что-нибудь особенное, чтобы я создал великое, а мне просто хочется жить, мечтать, надеяться, всюду поспевать...
А. Чехов

Я також не маю прагнення створити щось грандіозне. Так, останнім часом, все частіш замислююсь навіщо живу я̕. Але при тому не прагну "запечатлеть" своє існування чимось. Просто хочу подивитись фільм, і написати про нього в блозі; можливо взяти щось корисне.
Я люблю просто жити. Як сказав хтось "щоденно виконувати одні і ті ж дії". Церемоніально пити каву з близькими і чекати цього, як свята; з ними ж ділитись знахідками і відкриттями. Всотувати і передавати, хоча в мить поглинання я не думаю про когось, а лиш насолоджуюсь для себе; часом згадую про блог і мимоволі вже формую тексти.
Я пристрасно люблю своє життя. І не хочу проживати його, марнуючи цей дар. Хочу бути корисною комусь. Але надто егоїстична щоб віддавати оточуючим свій час і себе в достатній мірі.
Всі говорять про кохання і сім'ю. Не знаю, це звісно щастя, але чи підходяще для мене? Мені поки вистачає тієї любові, котру маю. Тих інтересів. Того наповнення. Може я надто вперта самітниця, щоби змогти присвятити свій час комусь; і присвячувати постійно і безперервно. Це найоб'ємніша праця на Землі, а мені цікаве інше