Ну, і якщо я вже почала писати пост, то розповім про те, про що давно збиралась: кілька тижні тому, дивлячись у вікно перед сном, в одній з новобудов навпроти помітила синій вогник у вікні; та навколо нього не було зовсім темно. Поміркувавши, второпала: якийсь, ще гірший за мене, опівнічник сидів, як і я, в кімнаті освітленій торшером, а перед ним, блакитним вогником, горів монітор.
Від цього факту, що неподалік є хтось, схожий на тебе стало затишно. Знаю, таких багато, але ж цього я бачу..)
Відтоді щоночі виглядаю це вікно, але воно не світиться. Лише раз, наступного дня, там теж хтось був.
І от учора я дочекалась: знову монітор і знову торшера світло. Це добре))
Как-то легче дышится, когда точно знаешь, что в мире есть другие такие же придурки. Моей крыше приятно съезжать в сопровождении чужих крыш, выбравших примерно то же направление движения. Полное одиночество - хорошее дело в пределах собственной квартиры, но не в масштабах планеты. Знать, что по земле ходит пара-тройка похожих на тебя существ, - необходимое и достаточное условие душевного комфорта.
Макс Фрай
Немає коментарів:
Дописати коментар