Цікаво, як почувається людина в котрої нема проблем і справ, які б чекали на вирішення, ні жодної?

Удобно,наклеивать на холодильник стикеры о том, что нужно СРОЧНО сделать...неудобно,что через месяц они отклеиваются

Не дивлячись на мою незрозумілу хворобу, в понеділок поїхала до води, на оболонську набережну.
Якась сім"я пускала ліхтарик, такий, як ми на останній "прощальний вечір". Помилувалась, задерши голову. Десь там, далеко - певно на мосту - запускали їх цілими юрбами.
Намічалась гроза. А так, як на площі ні споруд, ні дерев, я могла помилуватись рожево-сіро-фіолетовим, нічним, грозовим небом. Та розсікаючими блискавками з громом. Умммм.... насолода!
Короч, досиділась до того, що почало крапати, а потім лити. Так класно, коли на швидкості дме в лице сильний вітер з дощем! З носа скапує..) Запалені фари висвічують краплі; і мокрі відблиски на плитці.
Та, як не дивно, після цього купелю мені полегшало; і фізично і морально