Всі живуть розумом. Але мало хто пам"ятає, що є ще душа, дух і тіло.
Над тілом можна потрудитись і зробити його твоєю силою, твоєю зброєю. Не проти когось, а так, щоб воно було твоїм, ти ним володів.
Душа потребує насичення. Це можна порівняти з освідченістю, тільки не розумовою, а її власною. Це якісна, музика, що будує тебе і наповнює необхідною силою (є в рос. мові таке слово "созидающий"); споглядання таких же речей. Це твій дім, твій любий побут/затишок, це те, рукотворне, що ти любиш.
Але воно не повинно цінуватись вище за духовне. З духовного люди знають тільки кохання, тому воно й на вустах і всіх. Але воно не єдине.
Це наша чуттєвість до навколишнього і навколишніх; це чуйність; любов до дорогих людей, теплота до людей взагалі і трепетність до живого; це відносини/дружба/близькість з Богом.
Духовне цінніше тому, що хоч ми його й не помічаєм (воно тихо промовляє в глибині і на тлі навколишнього галасу і яскравих барв, не так просто почути той шепіт), саме воно й є найбільшою складовою нас.
А розум це, всього лиш, логіка, доцільність, практичність; те, що просто допомагає виживати в цьому світі і воно стало для нас основою, взірцем і метою